загрузка...
Loading...

ЛІТЕРАТУРА ПРОСВІТНИЦТВА

Література епохи Просвітництва, її представники

 

 

Просвітництво — це ідейний та інтелектуальний рух, що виник внаслідок боротьби буржуазії (або 3-го стану) з феодалізмом, абсолютизмом і духівництвом (церквою), це період з кінця XVII до кінця XVIII століття.

Ознаменувався державним переворотом в Англії (1688-1689 pp.), кінець пов'язують з Великою Французькою буржуазною революцією (1789-1794 pp.).

Ознаки Просвітництва: 1. Головна ідея — завдяки знанням змінити цей недосконалий світ.

2.Характерною для Просвітництва була «ідея природної людини». Людина, на думку просвітників, є за своєю природою досконала, але її псує неправильне виховання і вплив цивілізації.

3. Головне завдання — боротьба з феодалізмом, абсолютизмом, духівництвом.

4. Головні герої епохи — люди науки, мистецтва, державні діячі-ре-форматори.

5. Ідея освіченої монархії, де (на чолі держави повинен стояти освічений монарх, монарх-філософ, покровитель мистецтв, наук, ремесел).

6. Героєм у творах мистецтва стає також і звичайна людина. Вона зображується з симпатією і любов'ю.

7. Час Просвітництва (XVIII ст.) — час відкриттів і подорожей.

8. Пропаганда книг і знань — прикмета епохи, створення перших енциклопедій.

9. Епоха Просвітництва (XVIII ст.) — епоха енциклопедистів — людей, обізнаних в різних галузях знань.

Представники:

Вольтер — поет, прозаїк, філософ, драматург, історик, математик.

Й. В. Гете — поет, прозаїк, дипломат, міністр, учений-натураліст, художник.

М. В. Ломоносов — хімік, фізик, астроном, філолог і мовознавець, поет, художник.

Г. Сковорода — філософ, поет, педагог, фольклорист, співак, музикант, художник.


загрузка...

загрузка...