загрузка...
Loading...

Федеріко Гарсія Лорка

(1898-1936)

Життя і творчість

Федеріко Гарсіа Лорка народився в 1898 році в Іспанському селищі Фуенте Вакерос біля Гранади в родині заможного орендаря Федеріко Гарсіа. Його мати, Вісента Лорка, була шкільною вчителькою і другою дружиною Федеріко Гарсіа, якому подарувала чотирьох дітей.

Дитячі роки Федеріко пройшли в атмосфері поетичних образів стародавніх іспанських переказів, пісень, музики. Батько грав на гітарі і писав стародавні андалузькі пісні — «канти хондо», мати прекрасно грала на фортепіано. Усе життя Федеріко буде черпати натхнення в поезії рідного краю, легендах і реальних випадках, відчуття з дитинства пізніше перетворяться на вірші, романси, п'єси.

У 1909 році родина переїхала в Гранаду, де Федеріко пішов до школи. Випадок звів його з Антоніо Сегура — учнем великого Верді, він знайшов у хлопчика великі здібності до музики. Федеріко робив успіхи, але раптова смерть вчителя обірвала ці заняття.

У1914 році Федеріко вступив у Гранадський університет на факультет літератури, філософії і права. Близько зійшовся з мислячою групою студентів, які називали себе «закутниками». Читали вірші, сперечалися, деякі з них писали самі, разом складали пародії на відомих поетів. І дуже часто виявлялося, що варіант Федеріко найбільш вдалий. Він починає крадькома писати вірші.

Однак його першим виступом у друці була не поезія, а збірник нарисів у прозі — дорожні нариси «Враження і картини», які вийшли друком у 1918 році.

У 1919 році Федеріко переїжджає в Мадрид і оселяється в студентському містечку «Студентська резиденція», де живе до 1929 року, щорічно відвідуючи Гранаду.

У1921 році виходить перша поетична збірка «Книга віршів». Гарсія Лорка черпає натхнення в народних піснях — «сигірійях».

Щоб не дати згаснути цьому могутньому джерелу народної творчості було вирішено провести фестиваль «Канті хонде». Федеріко займається організацією фестивалю. У 1922 році в Гранаді фестиваль відбувся. Після виступу канторів-співаків Федеріко читає свої вірші:

Когда умру,

схороните меня с гитарой

в речном песке.

Когда умру,

в апельсиновой роще старой,

в любом цветке.

Когда умру,

буду флюгером я на крыше,

на ветру.

Тише…

Когда умру!

Це цікаво!

У «Студентській резиденції» Федеріко близько зійшовся з художником-початківцем Сальвадором Далі і кілька разів гостював у нього в Кадакесі. Ці Подружився з молодшою сестрою Далі Анною Марією. Йому подобається і дівчина. Він теж подобається їй — його добродушність, відкрита, дитяча посмішка. Немає в ньому марнославства, самозакоханості і гордощів якими грішить її братик. Не подобається їй лише те, що, постійно буваючи з Федеріко наодинці, вона, проте, ні на мить не буває по-справжньому з ним наодинці. Він розмовляє, сміється, розповідає історії, але рій невидимих істот, породжених його фантазією, всюди супроводжують його. Яка дівчина захоче зв'язати щ з ним свою долю? Це все одно що вийти заміж за вітер...

Після знайомства поета з С. Далі, Лорка робить спроби малювання. Малюнки його по-дитячому наївні, але й по-дитячому виразні, а враження справляють трагічне. Друзі влаштували виставку малюнків Лорки в Барселоні. Виставка особливого успіху не мала. У 1923 році, на радість батьків, Гарсія Лорка складає іспит на ступінь ліценціата права в Гранадському університеті. Він вирішує підготуватися до конкурсу на посаду викладача літератури, хоче стати незалежним.

Однак поезія знову захоплює його цілком. Він пише п'єсу «Маріана Пінеда» — про жінку, яка прийняла смерть за волю. П'єса була поставлена на Мадридській сцені і мала великий успіх. У 1928 році виходить книга віршів «Циганський Романсеро» і приносить славу своєму автору. Прості люди вивчають вірші з неї напам'ять. Однак, віддавши свою книгу на суд читачів, він позбувся частини свого «я», став уникати суспільства, і на самоті бродить вулицями...

Йому пропонують поїхати в США,у Нью Йорк, вивчати мову і літературу Америки. Два роки провів Федеріко на чужині. На запрошення президента Іспано-Кубинського інституту побував на Кубі, де написав збірку віршів «Мотиви сну», успіх якої був шаленим. У 1930 році Федеріко повернувся в Іспанію, де розпалюється політична атмосфера: у результаті муніципальних виборів перемогли республіканці, монархія упала. Інтелігенція тріумфує: цензура скасована, тепер побачать світ книги і п'єси, які роками перебували під забороною! Федеріко продовжує працювати над п'єсою «Іерма». Виходять друком «Вірші про канту хондо». Потрібно заповнити томливу порожнечу в душі — Федеріко починає писати пророчу п'єсу «Коли мине п'ять років». Це — лірична сповідь поета. Головний герой п'єси — мрійливий Юнак — це сам поет. Юнак має чарівний дар існувати в двох світах. Смерть, слухняна йому один раз, вийде з покори і з'явиться в образі трьох Гравців. Вони сядуть грати з ним у карти і виграють його серце.

Він помре на самоті — на тому і закінчиться п'єса. Написана вона в серпні 1931 року, а в серпні 1936 року, через п'ять років, Федеріко не стане. У 1931 році було вирішено створити театр для народу. Назвали його «Ла Баррака». Федеріко приймає найактивнішу участь життя театру — він і директор, і режисер, і автор « Ла Баррака». Театр їздить по селах, провінційних містечках дає вистави на площах, збирає юрби вдячних глядачів. Гарсія Лорка, натхненний глядацьким захопленням, пише трагедію «Криваве весілля». Настає розквіт творчості Федеріко. Він пише п'єсу за п'єсою, ставить їх на сцені «Ла Баррака», виступає з лекціями і віршами, музикує.

Життя — суцільне свято, але тривога, що відчувається в житті країни, залишає сліди похмурості в його поезії. Убито друга — знаменитого тореро Ігнасіо Санчес Мехіас. Піднімає голову фашизм. За наказом генерала Франко, його називають невидимим диктатором Іспанії, бомблять республіканську Астурію. У ці криваві дні Федеріко закінчує п'єсу «Іерма». У ці ж дні Лорка дає інтерв'ю газеті «Ель Сіль», у якому недвозначно дає зрозуміти, на чийому боці його симпатії. Розгнівана респектабельна публіка намагається зірвати прем'єру. Але народ з гальорки рятує становище.

У 1936 році створюється Народний фронт. 16 лютого він здобуває перемогу на виборах у кортес. Однак сили реакції починають наступ. Беруться за роботу наймані убивці. На вулицях знаходять трупи профспілкових лідерів, газетярів. Ні для кого не секрет, що проти республіки готується змова. «Хто вдаряє першим, той ударяє двічі!» У цей тривожний час Федеріко збирається їхати в Гранаду на день святого Федеріко — свято їхньої родини. Друзі відмовляють його — у Гранаді дуже сильні реакційні сили. Але Федеріко сміється і що може трапитися зі мною поганого в моїй Гранаді?

16 липня Гарсія Лорка виїжджає з Мадрида в Гранаду, а 18 липня починається фашистський заколот.

Через кілька днів після перевороту Федеріко принесли анонімку, повну погроз, а ще через день у будинок увірвалися озброєні люди і стали перевіряти у всіх документи. Коли черга дійшла до Федеріко, один з цих людей ударив його по обличчю і сказав: «Можеш не пред'являти, ми і так добре тебе знаємо». Вирішено було сховати Федеріко в поета Луїса Росалеса, незважаючи на те, що його брати були ватажками «фалангістів». Більше двох тижнів Гарсія Лорка ховався. Але одного ранку його заарештували, не давши навіть переодягти нічну піжаму.

Розстріляли Гарсіа Лорку на світанку неподалік від Гранади 18 серпня 1936 р.


загрузка...

загрузка...