загрузка...

Редьярд Кіплінг

(1865-1936)

Життя і творчість

Джозеф Редьярд Кіплінг, англійський поет, прозаїк і новеліст, народився 1865 р. в Бомбеї в родині Джона Локвуда Кіплінга, ректора та професора Бомбейської школи мистецтв, і Еліс (Макдональд) Кіплінг. Батько поета був скульптором і декоратором, мати була поетесою і друкувалася в місцевих журналах.

Письменник відомий як представник «літератури дії» — складової частини неоромантизму, культу, що проголосив домінанту мужнього оптимізму, життєлюбного світовідчування й енергійні пошуки самостійних рішень.

Коли Кіплінгові було 6 років, батьки відправили його навчатися до Англії, як це було заведено в родинах англійців, що жили в Індії. У пансіонаті, де жив хлопчик, він зазнав жорстокого поводження, що спричинило до нервового захворювання та погіршення зору. В1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Через слабкий зір він не міг планувати військової кар'єри, але перебування в школі справило на юнака великий вплив і саме тут він твердо вирішив стати письменником.

Його батько під враженням оповідань, написаних сином в училищі, знайшов йому роботу в редакції англомовної «Цивільної та військової газети», що виходила в Лахорі (Індія), і в жовтні 1882 p., проживши в Англії 11 років, Кіплінг повернувся до Індії. Робота в газеті дозволяла письменникові вивчати життя колоніальної Індії, й отримані на цій роботі знання пізніше допомогли йому в літературній праці.

Перші свої книжки — збірку пародій на поетів-вікторіанців «Відлуння», поетичну збірку «Департаментські пісеньки» та книжку оповідань «Прості історії з гір» — Кіплінг надрукував ще в Індії.

У 1887 році Шилінга перевели у більшу газету «Піонер» в Алаха-баді, де він продовжує писати. В 1889 році після звільнення з газети письменник залишив Індію і вирушив до Лондона. Дорогою він відвідав Рангун, Сінгапур, Гонконг і Японію, проїхав через Америку від узбережжя до узбережжя.

У жовтні 1889 р. письменник приїхав до Лондона, де він уже встиг стати відомим і навіть здобути, репутацію літературного спадкоємця Чарльза Діккенса. Його збірки для серії «Бібліотека Індійської залізниці» були перевидані в Англії в 1890 p., і критика прийняла їх із захватом.

До опублікованої в 1892 році поетичної збірки «Пісні казарми» увійшли дві найвідоміші Кіплінгові поезії — «Гунга Дін» і «Ман-далей». У Вермонті письменник створив «Безліч вигадок» (1893), двотомник оповідань і віршів — «Книга джунглів» (1894) та «Друга книга джунглів» (1895), а також поетичну збірку «Сім морів» (1896). Опублікована в 1897 р. повість «Відважні мореплавці» присвячена рибалкам Нової Англії.

Після початку англо-бурської війни в 1899 р. Кіплінг провів кілька місяців у південній Африці, редагуючи армійську газету й виконуючи обов'язки політичного та військового консультанта. У 1902 р. письменник купив заміський будинок у графстві Суссекс, де залишився до кінця життя. В тому самому році він написав «Ось такі казки» та інші дитячі тори. Збірка дитячих оповідань із історії давньої Англії виходить у 1906 р. У ці роки Кіплінг веде також активну політичну діяльність, виступає на підтримку консерваторів, пише про загрозу війни з Німеччиною.

У 1907 р. Кіплінг здобув Нобелівську премію з літератури «за спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей і визначний талант оповідача». На той час він написав тринадцять томів оповідань, чотири романи, три книги оповідань для дітей, кілька збірок дорожніх нотаток, нарисів, газетних статей і сотні поезій. У 1907 р. він був удостоєний також почесних ступенів Оксфордського, Кембриджського, Единбурзького й Даремського університетів; крім того, він одержав нагороди від університетів Парижа, Страсбурга, Афін і Торонто.

В 1917 Кіплінг випускає «Різноманітні істоти» — збірку віршів та оповідань. Після війни письменник багато подорожує. У 1923 р. він випускає книжку з історії англійської армії, присвячену полку, де служив його син. У 1926 та 1932 роках виходять іще дві збірки оповідань.

Помер письменник у Лондоні в 1936 р.

Поезія

У 1886 р. з'явилася перша поетична збірка Редьярда Кіплінга «Департаментські пісеньки», що відразу привернула увагу читачів, але всесвітню славу авторові здобули збірки «Балади з" казарми» (1892), «Сім морів» (1896) і «П'ять націй» (1903).

Одним із найпопулярніших творів Кіплінга став вірш «Якщо...» (англійське «If» у деяких перекладах передається словом «Коли...», а ще деякі перекладачі ставили як заголовок цієї поезії «Заповідь» (М. Лозинський), «Синові» (В. Стус)). Вірш уперше було надруковано в жовтневому номері «Американського журналу» за 1910 рік. Він одразу ж здобув широку популярність.

У цьому вірші автор розмірковує над етичними категоріями, які були особливо важливими для нього. Основна думка твору полягає в тому, що людиною має право називатися лише той, хто в будь-яких ситуаціях прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом у житті, не втрачати почуття гідності ані перед юрбою, ані перед королем, робити добрі справи, не хизуючись цим.

Життя зображене тут як гра, і завдання людини в ній не піддаватися захопленню в успішні миті й не занепадати духом під час негараздів. Рисою справжньої людини є здатність без жалю втрачати свої надбання й починати все знову:

Як все, твоїми створене руками,

Зробити зможеш ставкою у грі,

Програти і знову працювати роками,

Не згадуючи програші старі...

(Переклад М. Стріхи)

Усі образи твору є максимально конкретними. Перевага у тексті речень-настанов створює враження, ніби це не поетичний твір, а суцільне повчання. Але разом із тим йому властива досконалість ритму та рими, ретельний добір слів, які мають підкреслювати категоричність висловлюваних тверджень. Стрімкість і категоричність авторської думки передається за допомого таких художніх засобів, як анафора та антитеза. Анафора виявляється у постійному повторенні слова «якщо»:

Якщо ти мріям не віддавсь на ласку,

Якщо ти владар пристрастям своїм,

Якщо приймаєш Успіх та Поразку

І знаєш, що ціна та сама їм...

(Переклад М. Стріхи)

Прикладом антитези є зіставлення таких понять, як шляхетність і простота, король та юрба, брехня і чесність, неспокій і стійкість духу. За допомогою таких протиставлень автор розкриває у своїй поезії складність і суперечливість буття, перевагу високих моральних та етичних цінностей над нетривкими матеріальними.

Казки

Найвідоміші твори Кіплінга — це дитячі казки, що склали два томи («Книга Джунглів», 1894-1895; «Казки просто так», 1902). Вони ґрунтуються на багатому індійському фольклорі, так само важливу роль у них відіграє фантазія автора. Кіплінг наділяє звірів людськими рисами, езоповою мовою оповідає про те, як існують люди у світі джунглів. Казки сповнені екзотичних екстремальних ситуацій, тримають у постійній напрузі.

«Книги джунглів» створені за мозаїчним принципом. Вони складаються з п'ятнадцяти фрагментів, із яких лише вісім пов'язані з історією Мауглі, але й ті не розташовані в логічній послідовності, а чергуються з оповіданнями про Білого Котика та маленького мангуста Ріккі-Тіккі-Таві, а також іншими історіями. Ці фрагменти є самостійними, але утворюють єдиний художній світ.

Основні персонажі збірки — хлопчик Мауглі, ватажок вовчої зграї Акело, ведмідь Балу, пантера Багіра, мудрий пітон Каа, жорстокий і самотній тигр Шер-Хан, його незмінний супутник, підступний і лицемірний шакал Табакі, слон Хатхі, сміливий мангуст Ріккі-Тіккі-Таві, його вороги — кобри Наг і Нагана, наполегливий і допитливий

Білий Котик, який шукав найкращий острів для своїх родичів. Як бачимо, більшість із цих персонажів — тварини.

У «Книгах джунглів» автор поєднав поезію і прозу. Ідея кожного фрагмента подана у формі поетичного епіграфа, а прозовий текст розкриває її. А в завершальному вірші ідея підноситься до міфологічного символу.

Джунглі у Кіплінга постають як світ боротьби за існування, протистояння двох інстинктів — творення та руйнування, життя і смерті. Світ джунглів складається з підпорядкованих одна одній спільнот: родина, зграя, народ. Зграя завжди має свого ватажка, який забезпечує порядок, а порядок є умовою життя. Суспільство без ватажка (як Бандар-Логи) прямує до самознищення. Закон джунглів дозволяє полювання як убивство заради життя, але забороняє вбивство заради розваги. Отже, у «Книгах джунглів» висловлюється ідея заперечення хаосу й утвердження життя.

«Книга Джунглів» чимось подібна до байки, казки та міфу. Проте таки цей твір не належить до жодного з цих жанрів. У байці в образах звірів замальовуються люди, а в «Книзі Джунглів» звірі, хоч і розмовляють, усе одно лишаються звірами. У казках завдяки диву сюжет рухається від нещастя до щастя. А в «Книзі Джунглів» щастя та нещастя закономірно чергуються. Оповідь побудована швидше на законах природи, аніж казки.

У книзі Кіплінга під незвичайним кутом зору показані реальні закони природи. Уся книга підпорядкована правильному ритму: порушення закону — поновлення закону. Якщо тигр Шер-Хан зазіхає на один із найважливіших законів джунглів — не полювати на людину, він має бути покараний, і невдовзі його перемагає людське дитинча Мауглі. Якщо сірі мавпи порушують заборону (їм. не можна втручатися у справи джунглів), то як покарання їм з'являється Страх — величезний пітон Каа. У «Книзі джунглів» цей епізод розкривається в оповіданні «Полювання Каа», в якому Бандар-Логи викрадають Мауглі, помітивши його схожість із мавпами.

Якщо люди переходять межу у відносинах із джунглями, вони зазнають наступу джунглів. Якщо беззаконні дикі собаки вриваються в джунглі, знищуючи все на своєму шляху, то вони самі мають бути знищені.

В останньому оповіданні книги має бути відновлено закон, порушений у першому. З'ясовується неможливість для людини жити у джунглях. Оспівуючи природне життя, автор усе ж таки стверджує перевагу людини як володаря природи.

Це цікаво!

Кіплінг своєю зовнішністю не справляв особливого враження: невисокий, трохи сутулий, товсті окуляри. Люди, що знали його красенів-батьків, щиро їм співчували. Але йому була властива феноменальна працездатність, і ще було в ньому щось таке, що змушувало людей перед ним розкриватися. Він ніби знав усе про всіх і був винятково достовірним у деталях. Знаменитий вірш Кіплінга «Якщо...» (англ. If...), за результатами опитування, проведеного ВВС в 1995 році, був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів.


загрузка...

загрузка...