загрузка...

Джеймс Олдрідж

(народився 1918)

Життя і творчість

Джеймс Олдрідж, англійський письменник та громадський діяч, народився 10 листопада 1918 року в місті Вайт- Гілс в австралійському штаті Вікторія. Навчався у мельбурнському комерційному коледжі, а згодом — у Лондонському університеті. В 1938 переїхав до Англії. Робота журналіста й військового кореспондента, що побував на багатьох фронтах Другої світової війни, стала для Олдріджа школою життєвого досвіду та майстерності. Його художні репортажі («Пісня про Кавказ», 1942) і романи («Справа і честі», 1942, «Морський орел», 1944), цикл новел (книга «Про багатьох людей», 1946) відобразили героїзм народного опору й ті зміни, які спричинила перемога над фашизмом. Письменник жваво відгукується на актуальні проблеми часу, бореться за мир і покращення міжнародних відносин (роман «Дипломат», 1949; Золота медаль Миру, 1953), виступає як митець на підтримку національно-визвольної боротьби пригноблених народів («Герої пустельних обріїв», 1954; «Не хочу, щоб він помирав», 1957; «Останній вигнанець», 1961). Письменника приваблює тема людини, що в драматичних обставинах перемагає відчай («Мисливець», 1950). Про розмаїття творчих інтересів свідчить книга «Каїр», цикл австралійських новел («Хлопчик з лісового берега», «Перемога хлопчика з лісового берега», «Татова сорока» та ін.), повість «Мій брат Том» (1966), збірка оповідань різних років «Золото й пісок» (1960), що включає «Останній дюйм», «Акулячу клітку» та інші твори, Романи Олдріджа тяжіють до жанру героїчної епопеї, вони реалістично відображають і складний шлях людини до нових обріїв, і трагедію людини, що їх утратила.

У першому романі Джеймса Олдріджа «Справа честі» дія відбувається у Греції, героєм його є англійський льотчик. Темою твору стала боротьба народу проти фашистської окупації. Антифашистському опору присвячено й другий роман письменника «Морський орел», дія якого відбувається на Криті. Третя книга письменника про антифашистський опір має назву «Про багатьох людей». У романі Дж. Олдріджа «Дипломат» (1949 p.), що є одним із найбільш зрілих і довершених його романів, показано гостру дипломатичну боротьбу у вищих ешелонах влади на початку «холодної війни». Роман I960 року «Мисливець» розповідає про нелегку боротьбу за життя та щастя канадського мисливця Роя Мак-Нейра. Романи межі 50 —60-х pp. («Герої пустельних обріїв», «Не хочу, щоб він помирав», «Останній вигнанець») присвячені боротьбі арабських народів за незалежність і справедливий соціальний устрій.

У романах 60-х pp. «Бранець чужої країни» та «Велика гра», що утворили своєрідну дилогію, письменник порушує проблему відносин Англії та Росії. В ці роки він намагається також розкрити тему відносин Європи й Америки в романах «Останній погляд» та «Прощай, Америко». Важливою темою в творчості Джеймса Олдріджа є тема дитинства та юності. Цю тему розкривають найкращі романи, повісті й оповідання останнього тридцятиріччя. До них належать повісті «Мій брат Том. Історія одного кохання» , «Дивовижна історія Ліллі Стьюбек» та «Справжня історія плювали Мак-Фі», «Дивовижний монгол» , новели «Хлопчик з лісового берега», «Перемога хлопчика з лісового берега».

«Останній дюйм»

Одним із найвідоміших творів Дж. Олдріджа, який було екранізовано 1959 року, є новела «Останній дюйм». Цей твір привертає читацьку увагу не стільки незвичайними обставинами сюжету, скільки своїм внутрішнім драматизмом. «У моїх книжках головна тема завжди одна й та сама — вибір, — писав якось Олдрідж. — Вибір шляху, вибір дії, вибір світогляду». Цю тему автор розкриває й у згаданому творі. Новела порушує проблему взаєморозуміння між людьми, проблему взаємин батьків і дітей та розвитку людського характеру в складній ситуації. Сюжет твору простий. Двоє людей — батько (льотчик Вен) та син (десятирічний Деві) — потрапляють в екстремальну ситуацію. На початку твору, коли герої летять удвох до Акулячої бухти, кожен із них живе своїм життям, у них немає жодних спільних почуттів, зацікавлень, вони цілковито байдужі один до одного. Вен у свої сорок три роки «залишився ні з чим, якщо не брати до уваги байдужу дружину, якій він був не потрібен, та десятирічного сина... чужого їм обом». А Деві зображено «самотнім і неприкаяним», нещасним через те, що в свої десять років він розуміє: «мати ним не цікавиться, а батько — чужа людина, різка і мовчазна». Найближчі, здавалося б, люди не знають нічого один про одного й не намагаються зблизитися. І лише у скрутному становищі, коли під час підводних зйомок на Вена напала акула і їхній порятунок залежить лише від сміливості й витривалості Деві, батько намагається зрозуміти сина, І хлопчик упорався із завданням, зміг керувати літаком і доправити їх обох до безпечного місця. Коли від нього залежить власне та батькове життя, Деві виявляється мужнім, зосередженим, відповідальним, здатним самостійно справлятися зі складними ситуаціями. Характер Деві змінюється з розвитком сюжету, розкривається повніше. Хлопчик на наших очах стає більш рішучим, твердим, мужнім, упевненому у собі. Вен хапається за тонку ниточку розуміння сина, сподіваючись розвинути її в тісний зв'язок. А син, що несподівано розкрився в неординарній ситуації, після того знову став скромним і тихим. Долаючи випробування, змінюється батько, він сприймає сина зовсім інакше. І поступово недовіра Деві до батька зменшується до «останнього дюйма». Отже, «останній дюйм» у назві, якщо брати до уваги проблематику твору, — це відстань, яка розділяє батька й сина, відстань їхнього непорозуміння.

Письменник розкриває перед нами весь шлях, який довелося пройти батькові й сину, коли вони опинилися в скруті. Але головне — шлях, що його вони пройшли назустріч один одному — це шлях до взаєморозуміння та дружби. У небезпечних умовах розкриваються характери героїв: вони змогли забути про другорядне, відчуваючи велику відповідальність за життя та долю близької людини.


загрузка...

загрузка...