БОЯРДО, Маттео Марія - Біографія, життя і творчість письменника

(1441 - 1494)

БОЯРДО, Маттео Марія - творчість письменника

БОЯРДО, Маттео Марія (Boiardo, Matteo Maria — 1441, замок Скандіано — 20.12.1494, Реджо) — італійський поет.

Народивсь у старовинному родовому замку Скандіано поблизу Реджо. Дитинство Боярдо пройшло в невеличкому містечку Феррара, розміщеному на торговому шляху між Венецією та Болоньєю, управителі якого — герцоги Д’Есте — культивували традиції стародавнього рицарства й одночасно запроваджували нові традиції гуманістичної культури. Боярдо виховував його дядько, гуманіст і відомий неолатинський поет Тіт Веспасіан Строцці, який прищепив юнакові любов до історії та античної поезії. Згодом Боярдо вступив на службу до феррарського герцога Ерколе Д’Есте, брав участь в урочистостях, влаштовуваних при дворі герцога, здійснював за дорученням герцога дипломатичні поїздки. При дворі герцога Боярдо служив до кінця життя, займаючи високі адміністративні посади: управляючого містами Модена (1480) і Реджо (1487-1494). Помер поет у 1494 р.

До перших літературних спроб Боярдо належать латинські вірші, 10 латинських еклог, частково автобіографічного, частково історичного змісту, в яких він наслідував поезію Верґілія (1463), інсценізація діалога Лукіана «Тімон» («Timone»), перекладена терцинами, поема «Капітули про гру в тарок» («Capitoli del giuoco dei tarocchi»), також написана терцинами — про популярну гру в карти під назвою «тароки», цикл віршів, в яких уславлював діяння герцогів Д’Есте («Carmina de laudibus Estensium»), численні переклади італійською мовою античних авторів.

Між 1478—1483 pp. Боярдо написав 5 еклог на честь Ерколе Д’Есте, а також ще 5 еклог, в яких оспівав своє захоплення Антонією Капрара. Найбільш довершену частину ліричного спадку Боярдо склала поетична збірка «Три книги про кохання» («Amorum libri tres», 1472-1476). Книга складається з трьох частин, кожна з яких містить 50 сонетів та 10 творів інших жанрів — епіграм, еклог, пасторалей, канцон, балад. Поєднувальним мотивом, що становить своєрідний сюжетний стрижень книги, виступає історія кохання поета до Антонії Капрара. У першій книзі відтворюються обставини зародження цього почуття, радість, яку під впливом цього почуття відчув поет. У другій книзі поет говорить про свої сумніви та розчарування, викликані тим, що жінка, якій він поклоняється, виявилась легковажною і непостійною у своїх почуттях. У третій книзі домінують відверто песимістичні настрої, спричинені тим, що Антонія вийшла заміж і цим позбавила поета останніх сподівань на щастя. Книга Боярдо написана в традиціях віршів про кохання Ф. Петрарки і є одним із найкращих зразків любовної лірики XV ст.

Основним твором Боярдо стала обірвана його смертю на 26-й октаві 69 пісні героїко-романтична поема «Закоханий Роланд» («Orlando innamorato»), над якою він почав працювати з початку 80-х pp. XV ст. Сюжет поеми Боярдо є обробкою «Пісні про Роланда», яку поет переробляє в дусі середньовічних романів про рицарів Круглого Столу. Головний герой поеми Роланд, який закоханий в доньку китайського короля Галафрона Анджеліку, котра з’являється при дворі Карла Великого і полонить усіх своєю дивовижною красою. Заради прихильності цієї красуні Роланд здійснює величні подвиги: потрапляє в зачарований сад, в чарівну печеру до феї Моргани, вступає у поєдинки з велетнями, чарівниками, драконами. Заради Анджеліки перемагає царя Татарії, котрий веде війну з батьком красуні. Однак усі домагання Роланда виявляються марними: Анджеліка кохає не його, а його двоюрідного брата Рінальдо. Той, в свою чергу, байдужий до почуттів дівчини, оскільки вони разом пили воду з чарівного джерела, вода якого має властивості змінювати почуття людей. Скуштувавши ще раз цієї води, герої міняються місцями: тепер Анджеліка охолола до Рінальдо, а він її полюбив. У своїй поемі Боярдо суттєво занижує патетику рицарської героїки, притаманну середньовічним поемам і в дусі гуманістичних уявлень, в тоні легкої іронії вводить у свій твір мотиви сучасного йому придворного побуту та звичаїв. Діями його героїв керують любов, ревнощі, суперництво, хитрість — риси, притаманні придворному оточенню, в якому перебував поет.

Поема Боярдо, перші дві частини якої були опубліковані в 1483 p., була надзвичайно популярною і викликала численні спроби продовжити обірваний смертю її автора сюжет. Крім того, поема Боярдо надихнула Людовіко Аріосто на створення його знаменитого твору «Шалений Роланд».


В. Назарець