загрузка...

Критика

ЛІТЕРАТУРА 1914-1945 РОКІВ

«ВІК БЕЗПЕРЕРВНИХ ВОЄН І РЕВОЛЮЦІЙ»

Найжахливіша із воєн завершилась договором, який є не договором миру, а скоріше продовженням війни. Договір цей врешті-решт призведе Європу до загибелі, якщо розум не вступить у свої права.

Анатоль Франс

У 1914 році в Європі розпочалася нова історична доба. Томас Манн назвав її віком безперервних воєн і революцій.

15 липня 1914 року Австро-Угорщина, використавши як привід вбивство у Сараєві ерцгерцога Фердінанда, під тиском Німеччини оголосила війну Сербії. Німеччина 19 червня оголосила війну Росії, 21-го — Франції, а 22 червня Великобританія кинула виклик Німеччині. У цю війну так чи інакше було втягнуто весь світ. Про інтелектуальні можливості правителів XX століття Бертольт Брехт у 1939 році саркастично зауважив: «Письменники не можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв'язують війни: адже, щоб творити, необхідно — думати».

По-різному сприйняли війну письменники: надто гучними були гасла у кожній із воюючих країн, надто високі, священні інтереси пропонувалося захищати. Та одразу й однозначно заперечували війну Ромен Роллан, Леонгард Франк, Стефан Цвейг, Бертольт Брехт... Багатьом же розуміння антилюдяності війни та брехливості воєнної пропаганди далося пізніше. Серед тих, хто прийшов крізь вогонь першої світової до ясного розуміння необхідності безкомпромісної боротьби з ідеологією війни, був французький письменник Анрі Барбюс.





загрузка...
загрузка...