ДЖЕК ЛОНДОН - Хрестоматія з зарубіжної літератури

(1876—1916)

Джек Лондон (справжнє ім'я Джон Гріфіт) свого батька, «професора-астролога» не знав. Його виростив вітчим Джон Лондон, людина проста й благородна. Мати ж його, дочка пшеничного магната, мала авантюрну вдачу і втекла з дому, щоб стати актрисою, але з цього нічого не вийшло.

Лондони мешкали в Каліфорнії, в маленькому містечку Окленд, поблизу легендарного Сан-Франциско (Фріско). Хлопчик почав ходити до школи ще дуже малим — разом із старшою сестрою, оскільки залишити його вдома не було на кого. Коли з вітчимом сталася біда, Джекові довелося перебрати на себе турботи про родину. Нею він опікувався до кінця свого життя.

Здоровий, кремезний, задерикуватий, кмітливий хлопчина пробував заробляти по-різному. Найбільше йому припало до душі море. Зароблені гроші віддавав матері повністю, а щоб здійснити свою заповітну мрію — купити човен — підробляв, розносячи газети. Йому пощастило придбати старого човника, і на ньому хлопець розкошував, виходячи у відкрите море, на волю. З такими хлопцями, як він сам, Джек промишляв «зустрічним піратством» — забороненим ловом, що давало непогані прибутки, а ще більше — романтичних пригод. Не менше пригод випало на долю Джека й тоді, коли він перейшов служити до поліції, потім була морська служба, досвід шукача золота у щойно відкритому Клондайку. Розбагатіти Джекові не пощастило, і він повернувся з Клондайка таким самим убогим, яким і поїхав туди...

Учитися Джекові не вистачало часу. Здебільшого була самоосвіта, яка зводилася до читання запоєм. Тільки в 19 років юнак зміг сісти на шкільну лаву поряд з дітьми. Закінчивши школу, вступає до університету, але вже через рік змушений залишити його, не маючи чим платити за навчання.

На той час Джек Лондон захоплюється вченням Ч. Дарвіна, перенесеним на суспільний ґрунт, яке стверджує в людському суспільстві ті самі права сильного, що панують у природі. Власний життєвий досвід підтверджував ці положення, а життєрадісна, мужня і гуманна натура штовхала його на захист слабких і нужденних, спрямовувала на пошук ідеалів розумного й справедливого устрою світу. Все це привело Джека Лондона до соціалістів. Якийсь час він — активний діяч соціалістичної партії Америки. Проте на все життя Лондон лишається типовим американцем — індивідуалістом, що непохитно вірить у власний розум, силу й можливості, в кожну окрему людину.

Найбільшим життєвим покликанням Джека Лондона стає письменство. Юнак досить рано почав писати, розсилаючи свої оповідання до різних часописів і видавництв, де йому довгий час відмовляли в публікації. Треба було мати неабиякі мужність і впертість, аби продовжувати виснажливу працю, не зректися свого покликання. Він пише про життя на Півночі, яку побачив зблизька під час клондайкської зими. Природа Півночі мовчазна, сувора й велична. У цій стихії оголюється все — таємні задуми, справжня людська сутність, життя й смерть. Людина має бути тут мужньою і гранично щирою. Саме в таких ситуаціях розкриваються характери героїв Джека Лондона, які вирушають на Північ за багатством, оскільки, як і для кожного американця, це — неодмінна запорука щастя. Однак у жодному з оповідань письменника видобуте золото не відіграє вирішальної ролі у житті героїв і не дає їм щастя. Авторські симпатії завжди на боці людей мужніх, сміливих, сильних, готових пожертвувати власними інтересами в ім'я законів братерства й взаємодопомоги.

Перша збірка новел «Північна Одіссея» побачила світ 1900 p., за рік ще одна збірка «Бог його батьків», згодом «Діти морозу» і перший роман «Дочка снігів» (1904). У цих творах сповна виявився талант Лондона — оповідача, його схильність до точних описів та динамізму. Лондон стає визнаним письменником, у творчості якого відбивається американська мрія про багатство і щастя, любов до мандрівок і пригод, поклоніння перед силою і мужністю.

Наступною серією стали так звані анімалістичні твори, героями яких виступають тварини, немовби олюднені, наділені людськими рисами характеру. Це передусім повісті «Поклик предків» (1903), де розповідається про долю собаки, «Біле ікло» (1906).

Загалом Джек Лондон створив 19 романів, 18 збірників оповідань та статей, п'єси, вірші, автобіографічні книжки. Серед них — найкращий його роман «Мартін Іден», в якому йдеться про долю письменника, чиє життя багато в чому близьке до Лондонового, повість — фантазія «Міжзоряний мандрівник», своєрідна утопія «Залізна п'ята» тощо.

Любов до моря Джек Лондон зберіг на все життя. Увесь свій вік він подорожував чи то як кореспондент, чи то як мандрівник на власній яхті, яку збудував, тільки-но зумівши зібрати необхідні кошти.

Наприкінці життя Джек Лондон оселяється у власному маєтку в казковій Місячній долині в Каліфорнії, будує собі пишний Вовчий Дім... Такий стиль життя потребує чималих витрат, а здобути гроші письменник міг лише виснажливою працею. І хоч який сильний був організм Джека Лондона, однак не витримав перевантажень: у віці 40 років письменника не стало.

В Україні Джек Лондон є чи не найбільш улюбленим і знаним американським письменником — починаючи від 10—20-х років нашого сторіччя переклади його творів виходять мільйонними тиражами. 30-томне зібрання його творів було започатковане в 30-ті роки, 12-томне підготовлено в 70-ті роки. У роботі над ним брали участь кращі перекладацькі сили України.