загрузка...

Хрестоматія

ЯНУШ КОРЧАК

(1878—1942)

Народився Януш Корчак у 1878 р. в сім'ї відомого адвоката Гольдшмідта. Батьки назвали свого сина Генріком. Та через двадцять років, надсилаючи на конкурс газети «Кур'єр Варшавський» свою першу п'єсу, юний Генрік Гольдшмідт надумав узяти собі літературний псевдонім Януш Корчак, за ім'ям однієї з книг польського прозаїка Юзефа Крашевського. Відтоді під цим ім'ям виходять у світ його казки, повісті й педагогічні праці, а самовіддане життя й героїчна смерть прославлять його під цим іменем в усьому світі.

Син заможних батьків, Януш Корчак, проте, дуже рано зіткнувся з труднощами й несправедливістю навколишнього життя. Коли хлопчикові було одинадцять років, його батько помер. Сам ще школяр, Януш Корчак став опікуном матері й сестри. Однак хлопець вчиться, закінчує школу й згодом вступає до медичного інституту. У цей же період він розпочинає писати літературні твори. Особливо його хвилювало становище знедолених дітей. Саме про безпритульних, малолітніх злодіїв і злочинців розповів він у своїй першій повісті «Діти вулиці», яка визначила напрям усієї діяльності майбутнього письменника.

Змінити існуючу систему виховання, дбати про чистоту дитячої душі, боротися за обережне й вимогливе довір'я до дитини, з якої за певних умов має вирости повноцінна людина,— такі думки дитячого лікаря й письменника, який забажав стати ще й педагогом, аби на практиці здійснити свої сміливі мрії. Діяльність вихователя Януш Корчак почав з роботи в бібліотеці, працював у літніх дитячих колоніях, брав участь у благодійному «Товаристві допомоги сиротам» і, нарешті, в 1911 р. організував Будинок сиріт, який проіснував аж до окупації Варшави гітлерівськими загарбниками.

Януш Корчак протягом двадцяти п'яти років жив серед своїх вихованців у Будинку сиріт. Перебуваючи на фронтах першої світової війни, він написав велику педагогічну книжку «Як любити дітей».

З усього, що створив Януш Корчак для дітей, найбільшою популярністю користується повість — казка «Мацюсеві пригоди». Корчак чудово знав психологію, звички, думки своїх юних вихованців. Він часто повторював, що діти — ця величезна частина людства — цілком залежать від дорослих, принижуються і пригнічуються дорослими, не маючи жодного права для власного захисту. І тому він постійно вимагав для дітей любові, розуміння й поваги.

Автор повісті вигадав Мацюся, відважного, розумного хлопчика, який мав нещастя народитися королем, але, як і сам Януш Корчак, усе життя боровся за те, щоб не було в світі дітей голодних, хворих, щоб мали вони права, росли вільними. Вигадав автор і Мацюсеві пригоди. Бо ж справді, хто повірить, що такий малюк воював на війні, літав у Африку з безногим і однооким пілотом, дружив з Бум-Друмом, брався за виховання маленької Алі, самотньо жив на безлюдному острові?

Щоб поліпшити життя своїх однолітків, Мацюсь розігнав кабінет войовничих міністрів і на його місці створив дитячий парламент. Король-реформатор Мацюсь вирішив назавжди по-кінчити з війнами, і з усього пороху діти влаштували величезний фейерверк.

Багато в чому книжка про Мацюся автобіографічна. В ній, як у дзеркалі, відбилися мрії і прагнення, педагогічні погляди й розчарування самого Януша Корчака. Більше того, доля її автора якимось чином нагадує долю вигаданого ним героя.

Він ніколи не намагався настирливо зазирати в тайники дитячої душі. Секрети дітей збагнув тому, що вмів ділити радощі й знегоди своїх вихованців, був завжди і в усьому чесний з ними. Таким знали його сучасники, таким він зустрів і власну смерть.

Це сталося в серпні 1942 р. В окупованій Варшаві вже не існувало Будинку сиріт. Разом зі своїми вихованцями «старий доктор» востаннє йшов вулицями рідного міста до вокзалу. Тут на них чекав поїзд, що мав відвезти до фашистського табору знищення — Треблінка. Комендант поїзда, який читав у дитинстві твори Януша Корчака, надумав урятувати свого улюбленого письменника, запропонувавши йому не їхати. Але Януш Корчак відмовився і вирушив разом із своїми вихованцями на смерть.





загрузка...

загрузка...