загрузка...

Хрестоматія

ДАНІЕЛЬ ДЕФО

(близько 1660 — 1731)

Англійський письменник Даніель Дефо був сином простолюдина Джеймса Фо й аристократичну частку «де» додав собі сам. За молодих літ він брав участь у політичній боротьбі, був причетний до зміни королівських династій у своїй країні. Відстоюючи демократичний лад, Дефо висміював аристократію, її звичаї і звички, за що був ув'язнений. Вийшовши на волю, продовжував писати памфлети (публіцистичні твори викривального характеру), започаткував журнал «Рев'ю» («Огляд»), для якого написав чимало статей, есе тощо.

Художні твори Дефо розпочав писати дуже пізно. Славнозвісний роман Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» побачив світ у 1719 р. Твір мав величезний успіх, і автор написав ще два романи, що були схожі на попередній, — «Капітан Сінгятон» (1720) та «Історія полковника Жака» (1722), проте публіка їх сприйняла прохолодно.

Дефо писав ще пригодницькі твори і хроніки, в основу яких було покладено матеріали зібраних ним життєписів неординарних жінок минулого,— «Молль Флендерс» (1722), «Роксана» (1724). Дефо полишив нащадкам і гцоденник-розповідь про епідемію чуми на британських островах у 1722 р. Пізніше він зацікавився магією («Система магії», 1727) та демонологією («Політична історія Диявола», 1726).

Однак найкращий твір Дефо — «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», де з найбільшою силою і яскравістю виявився талант письменника, творця авантюрного роману. У ньому героїзується незалежна, діяльна, працелюбна звичайна людина — буржуа, що саме на цей час завойовував позиції в англійському суспільстві.

Роман про Робінзона Крузо можна поділити на дві частини.

В першій переповідається про «блудного сина», котрий понад усе любить море і пригоди. Заради цього він нехтує обов'язками сина, залишає родину, рідний край і пускається світ за очі, шукаючи багатства.

Друга частина присвячена його життю після корабельної аварії. Помістивши самотнього Робінзона на пустельному острові, Дефо детально, послідовно, крок за кроком описує, як сильна духом людина не впадає у розпач, а завдяки власній праці досягає нормальних умов існування, тобто відтворює процес цивілізації. Книжка є і пригодницькою (авантюрною), і повчальною (дидактичною). Саме в такому неспішному, розміреному й добродійному житті, яке проходить у гармонії з природою, у спілкуванні з Богом, Робінзон, нарешті, почувається щасливим. Через багато років він повертається на Велику Землю мудрою, розважливою і духовно зрілою людиною, яка через певний час і переповідає в романі власну біографію, тобто історію життя. На біографії Робінзона Крузо виховувалося не одне людське покоління. Ще й зараз, читаючи «Робінзона Крузо», ми вчимося здорового глузду, віри в себе та у великі можливості людської праці.

Одним з перших шанувальників Даніеля Дефо в Україні був Тарас Шевченко, який у повісті «Художник» назвав роман «Робінзон Крузо» «безсмертним творінням». Поет радив усім — і дітям, і дорослим — читати цю книжку, створив навіть малюнок «Робінзон Крузо».

Перекази твору «Робінзон Крузо» з'являються в Україні з 1877 p., згодом він перекладається безліч разів. Останній і поки що найкращий переклад зроблено за редакцією Олени Хатунцевої.





загрузка...

загрузка...