загрузка...

Хрестоматія

ФЕНІМОР КУПЕР

(1789—1851)

Майбутній американський письменник Джеймс Фенімор Купер народився і провів дитинство в містечку Куперстаун, названому так на честь його батька, що обіймав у ньому посаду судді. Виходець із замоленої сім'ї, Купер навчався приватно, а потім — у престижному Йєльському університеті. Проте навчання було хлопчикові не до душі, і в тринадцять років батько влаштував сина, котрий марив морем, на торговельний флот, а згодом — на військовий. Одружившись у 1811 р., Купер залишив службу і зажив родинним поміщицьким життям у рідному Куперстауні на успадкованій землі. Через кілька років почав писати романи.

Першим твором Купера, що був відзначений читачами, став авантюрний роман «Шпигун» (1821) — розповідь про боротьбу американської колонії за свою незалежність, за відділення від англійської метрополії. Герой цієї книжки — Гарві Берч, скромний пересічний американець, який служив утаємниченим агентом і розвідником на користь своєї батьківщини. За свої патріотичні вчинки він не жадав (і не одержав) ніякої винагороди. Куперівський твір став першим американським історичним романом. Відтоді Купер усе своє життя присвятив літературі, написавши понад тридцять романів, історію американського флоту, есе, нариси, нотатки мандрівника.

Серед романів Купера найвідомішою є пенталогія (п'ять романів з одним головним героєм) про Натті Бумпо, прозваного індіанцями Довгим Карабіном, Соколиним Оком, Звіробоєм, Шкіряною Панчохою, Слідоглядом. Вона складається з романів «Піонери», «Останній із могікан», «Слідогляд...», «Звіробій...», «Прерія», в яких розповідається романтична історія освоєння білими поселенцями американського континенту. Сюжети книжок складають пригоди, конфлікти і зіткнення між різними підкорювачами континенту, між білими і аборигенами-індіанцями, між громадою і окремою людиною, між поселенцями і дикою природою, між суспільним законом і натуральним правом. У романах Купера чудово змальовано американську природу, велич і багатство землі, яку освоювали поселенці. З болем і співчуттям розповідає Купер про долю індіанського народу, що його безжально зігнала цивілізація з власної землі. Письменник першим в американській літературі створив овіяні симпатією образи індіанців, змалював їх благородними героями, передав їхні звичаї та закони. Улюблений персонаж Купера Натті Бумпо — постать, котра могла з'явитися тільки на фронтирі (тобто на території, обжитій білими поселенцями, що межувала з володіннями індіанців). Він був і мисливцем, і скаутом — розвідником, найкраще почувався в лісі, поважаючи закони природи і природні права. Саме тому Натті Бумпо чудово розумів індіанців. Отож ватажок благородного племені делаварів Чингачгук став його найкращим другом на все життя.

«Останній із могікан» з підзаголовком «Розповідь про 1757 рік» є другою книжкою про Натті Бумпо за часом появи (1826) і третьою за романною хронологією.

«Звіробій...» Купера побачив світ українською мовою у 1900 р. З цієї нагоди Іван Франко відзначав, що «твори Купера, а особливо його цикл оповідань про «Шкіряну Панчоху», тішаться й досі великою популярністю в цілому цивілізованому світі... особливо в скороченій формі, як лектура для молодіжі».





загрузка...
загрузка...