загрузка...

Хрестоматія

ОЛЕКСАНДР ДЮМА

(1802—1870)

Олександр Дюма - батько (а був у нього син, теж Олександр і теж письменник) народився у 1802 р. в маленькому містечку неподалік від Парижа. Коли йому виповнилося чотири роки, батько, що був генералом, помер, не залишивши спадщини. Хлопчик був змушений рано стати до праці, хоч навчатися — особливо читати — дуже любив.

Він служив писарем у нотаря, згодом — у канцелярії герцога Орлеанського. Невдовзі почав писати новели, познайомившись з молодими французькими письменниками, які сповідували романтизм. У 1829 р. він створив свою першу романтичну драму «Генріх III та його двір», яку поставив у театрі.

Відтоді Олександр Дюма активно цікавився історією Франції, задумавши написати цикл романів про її минуле. Він частково здійснив свій задум, створивши романи «Ізабелла Баварська» (1835), «Три мушкетери» (1844) та їх продовження «Через 20 років» (1845), «Віконт де Бражелон, або через 10 років» (1848—1850), а також «Граф Монте-Крісто» (1844— 1845), «Королева Марго» (1846) та ін. Вони друкувалися частинами в загальнодоступних недорогих французьких газетах і, будучи не суто історичними, а скоріше пригодницькими творами, одержали назву романів — фейлетонів. У них Дюма оживляв минулу добу, проте не прагнув до її точного правдивого відображення. Великі історичні події улюбленого ним XVII ст. герої переживають як захоплюючі пригоди і вигадки.

У творах Дюма історія позбавлена епічної величі, вона проста й доступна передовсім тому, що зображується на тлі приватного життя персонажів. Письменник показує, що королі, королеви, військові начальники й міністри також були наділені людськими почуттями і пристрастями.

Справжні герої творів Дюма — люди активні, мужні, безстрашні, вигадливі й благородні. Завдяки їхнім подвигам і пригодам романи перетворюються на нескінченне свято життя. Саме такий найпопулярніший твір «Три мушкетери».

У романі всі вельможні пани (окрім підступного і могутнього кардинала Ришельє) Франції та Англії нагадують манекенів. Вони обвішані коштовностями (в ті часи прикраси носили як жінки, так і чоловіки), чемні й величні, на словах буцімто готові покласти життя заради прекрасної дами, проте нічого для цього не роблять, навіть не можуть собі дати ради, змінити власні долі.

Весь інтерес у цій героїчній оповіді зосереджено на поведінці бравих мушкетерів, оборонців короля (на противагу гвардійцям кардинала), котрі хоча й вірно служать його величності, проте протистоять придворній моралі. Вони живуть і діють в атмосфері невичерпного героїзму, невтомні, хоробрі й віддані друзям, безкорисливі та веселі.

Д'Артаньян, головний герой «Трьох мушкетерів», є особою історичною. Основним джерелом написання твору стала книжка Куртиля де Сандра «Мемуари пана Д’Артаньяна, капітан-лейтенанта першої роти королівських мушкетерів, в яких міститься багато приватних і секретних речей, що мали місце при царюванні Людо віка Великого», що була видана в Гол-ландії 1701 р. Існували прототипи (тобто реальні люди, які послужили за взірець) Атоса, Портоса й Араміса. Відтоді, як Олександр Дюма написав «Трьох мушкетерів», підлітки цілого світу не розлучаються з цією книжкою.

Хоч Олександр Дюма і користувався за життя великою популярністю, однак багатства не нажив, помер у бідності. Діти — син і донька, які теж стали письменниками, чим могли, допомагали батькові.





загрузка...

загрузка...