загрузка...

Хрестоматія

ЯНКА КУПАЛА

(1882 — 1942)

Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич) народився в сім'ї дрібного орендаря з безземельних селян у фільварку В'язанка Віленської губернії (зараз Мінська обл.). У сім років хлопчик пішов до народної школи. Коли родина перебралася до Мінська, де батько став міським візником, Янка Купала трохи відвідував приватну школу, навіть готувався вступити до реального учи-лища. Але батьки змушені були повернутися до села, і хлопця «пустили по господарству». Хлопчик багато читав, любив музику.

Вірші почав складати десь у двадцятирічному віці польською мовою. Але потяг до рідної культури, мови переміг, і Янка Купала, живучи деякий час у Вільно, обіймає посаду бібліотекаря, співпрацює у білоруській газеті. Прагнучи розширити свої знання, молодий поет вступив на загальноосвітні курси в Петербурзі. Там і побачила світ «Жалійка» — перша збірка його віршів.

Поетична творчість Янки Купали була тісно пов'язана з життям народу, білоруським фольклором, рідною природою, мудрістю казки, народнопісенною образністю і символікою. Впливали на творчість Купали й улюблені його поети. Так, чільне місце в творчості Купали посіла безсмертна поезія Тараса Шевченка. Білоруський поет уперше почув Шевченкове слово з уст народних співців — дударів ще дитиною. Пізніше сам познайомився з «Кобзарем», полюбив його на все життя, писав про Шевченка і перекладав його вірші білоруською мовою.

У 1932 р. за редакцією Янки Купали та Якуба Коласа вийшов повний переклад «Кобзаря» білоруською мовою. До 125-річчя від дня народження безсмертного співця України Янка Купала створив одну з своїх кращих поем «Тарасова доля». У ній поет з сумом зазначає, що його доля дуже схожа на Шевченкову:

Народився на світ білий

І Тарас у путах,

А не легко, ой братове,

Змалу бути закутим!

Я так само чорні пута

Ніс при государі,

Спопелив би ту годину,

Якби міг, в пожарі!

(Переклад Максима Рильського)





загрузка...

загрузка...