загрузка...

Хрестоматія

ЯНКА КУПАЛА

МОЯ НАУКА

Не дав мені Бог книжну мудрість вивчати

Мій батько й не бачив розкошів таких.

Слова білоруські дала мені мати,

Пісні білоруські вивчав я без книг.

На самій зорі моїх днів невеселих

Мене білоруська ростила земля,

І я прислухався до гомону в селах

І пильно вдивлявся у рідні поля.

І душу красоти землі окриляли,

Під небо блакитне злітала вона,

Веселки її променисті купали,

І стала душа як веселка — весна.

 

Сп'яніла від чарів, від пісні сп'яніла,

Як сон заворожений райських країв,

Про весни майбутні вона говорила,

І вільно в ній лився немовчний мій спів.

 

І річка бурхлива, і млин гомінливий

Розмірним, розгонистим шумом води

Мені навівали співучі мотиви,

У віршах рівняли музичні склади.

 

Над шляхом широким дерева тінисті,

Гусені ключі, що у вирій плили,

Родили у серці гармонії чисті

І злагоду ніжну у пісню лили.

І поле, що манить зеленим простором,

І сонцем залита ясна сіножать

Квітчали пісні мої ніжним узором,

Навчали слова у вінок заплітають.

 

Від шепоту нив у пшеничнім колоссі,

Від шелесту листя на груші старій

Музичне відлуння у душу лилося,

І скарги нещасних лунали у ній.

Шум пралісу — бору своїми казками

Шептав про скорботу, про смуток життя

І в серці моїм озивався піснями,

І думи заснулі будив з небуття.

 

А сонце, що вічними іскрами сяє,

Небесним мене огрівало теплом,

А вітер, що трави в лугах нахиляє,

Давав мені крила, щоб линуть орлом.

 

Коса, і сокира, і ціп малобитний

Навіяли силу могутню мені,

У спеках, в морозах зріс гарт непохитний,

І громом, і з дзвоном озвались пісні.

 

Без іншої зріс я науки і школи,

Шукав у пітьмі і знайшов я свій дар,

І ллється мій голос, широкий, як поле,

І я білоруської пісні владар.

З білоруської переклав Максим Рильський.





загрузка...
загрузка...