загрузка...
Loading...
Айзек Азімов

ПРІЗВИЩЕ НА «С»

 Український переклад. А. В. Онишко, 1990.

 

Маршалл Зебатинський відчував себе дурнем. Йому ввижалося, ніби чиїсь очі дивляться на нього крізь немите вітринне скло, крізь щілини в дерев'яній перегородці — очі стежать за ним. Зебатинський уже не покладався ні на старий одяг, витягнутий з хтозна-яких часів, ні на загнуті вниз криси капелюха, якого він ніколи раніше не носив, ні на залишені в футлярі окуляри.

Він відчував себе дурнем, а це поглиблювало зморшки на чолі і робило обличчя трохи блідішим, чим у пізній молодості не легковажать. І нізащо на світі Зебатинський не зміг би пояснити, з якої це рації він, ядерний фізик, навідує нумеролога. (Ніколи, думалося йому, ніколи!) Чорт! І самому собі не зміг би він пояснити. Ну хіба що тим, що піддався на умовляння дружини.

Нумеролог сидів за благеньким столом, купленим, здається, уже не з перших рук. Жодний стіл так не знищиться, маючи лише одного господаря. Майже те саме можна було сказати і про одяг нумеролога. Нумеролог, невеличкий на зріст, пронизував Зебатинського чорними очицями, сяйливими і жвавими.

— У моїй клієнтурі, докторе Зебатинський, ще не траплялося фізика,— сказав він.

Зебатинський спалахнув рум'янцем.

— Ви ж розумієте — візит конфіденційний. Нумеролог посміхнувся так, аж зламалися зморшки в куточках його губів і нап'ялася шкіра на підборідді.

— Всі мої справи конфіденційні.

— Вважаю за свій обов'язок про дещо вас попередити. Я не вірю в нумерологію і не гадаю, що почну в неї вірити. Якщо це має для вас значення, то кажіть одразу,— заявив Зебатинський.

— Що ж вас сюди привело?

— Моя дружина вважає, що у вас щось таки, може, й є. Я прийшов, бо пообіцяв їй,— він знизав плечима, і відчуття власного глупства у нього ще більше загострилося.

— І чого ж ви шукаєте? Грошей? Довголіття? Безпеки? Чого?

Зебатинський розмірковував: що ж мені, зрештою, сказати? Що мені тридцять чотири і що мені нічого не світить?

— Я хочу успіху. Визнання,— нарешті сформулював він.

— Кращої роботи?

— Іншої роботи. Іншого характеру роботи. Тепер я лише частина команди, яка працює за наказом. Команди! Тільки до команди зводиться суть державних досліджень. Ти — скрипаль, загублений у симфонічному оркестрі.

— А ви хочете виступати соло?

— Я хочу вийти з команди і ввійти до... до себе...— Зебатинський відчув себе піднесено, майже просвітлено, просто розповідаючи про свої відчуття якійсь іншій людині, а не лише своїй дружині.— Двадцять п'ять років тому з моїми знаннями і з моїми здібностями я отримав би роботу на одній з перших атомних електростанцій. Сьогодні я керував би однією з них або ж очолював чисто дослідницьку лабораторію десь в університеті. А, починаючи в наш час, ким я буду через двадцять п'ять років? Ніким. Тим самим членом команди. Все так само ганятиму свої два відсотки м'яча. Я потопаю в безіменному натовпі фізиків-ядерників, а мені хочеться місця на суходолі, якщо ви мене розумієте.

Нумеролог звільна кивнув головою.

— Ви, сподіваюся, збагнули, докторе Зебатинський, що я не гарантую успіху?

Зебатинський попри брак віри відчув разючу гіркоту розчарування.

— Не гарантуєте? Що ж тоді в біса ви гарантуєте?

— Поліпшення ймовірності. Моя праця має статистичний характер. Оскільки ви маєте діло з атомами, то я сподіваюся, що вам зрозумілі закони статистики.

— А вам? — в'їдливо запитав фізик.

— Безперечно, я математик і працюю за математичними законами. Я кажу так не для того, щоб підвищити гонорар. Він стандартний. П'ятдесят доларів. Але ви вчений і краще за інших моїх клієнтів зможете оцінити характер моєї роботи. Я навіть радий нагоді вам пояснити.

— Може, не треба, якщо ви не заперечуєте,— відмовився від пояснень Зебатинський.— Немає рації розповідати мені про числові значення літер, їхній містичний зміст і таке інше. Я не вважаю це за математику. Давайте ближче до справи.

— Отже, ви сподіваєтеся від мене допомоги,— уточнив нумеролог,— з умовою, що я не морочитиму вам голови балачками про дурну, антинаукову основу способу, яким я вам допоможу. Чи не так?

— Нехай буде так.

— Одначе вам усе ще здається, що я нумеролог, і тут ви помиляєтеся. Мені зручніше так себе називати, щоб не присікувалась поліція і щоб мене не турбували,— чоловічок сухо хихикнув,— психіатри. Я — математик. Чесний математик.

Зебатинський посміхнувся.

— Я конструюю електронні обчислювальні машини,— вів далі нумеролог,— для дослідження йм