загрузка...
Loading...

ГЕНРІХ ГЕЙНЕ

ІЗ «КНИГИ ПІСЕНЬ»

* * *

Вечірні промені ясні

По хвилях миготіли,

Біля хатини самітні,

Мовчазні ми сиділи.

Все море вкрили тумани,

Вгорі чайки кружляли,

А сльози милої дрібні

З очей на руки впали.

І я навколішки упав,

На сльози ті дивився,

Ті білі руки цілував

І гірких сліз напився.

Мені сум-туга навісна

Так палить душу й тіло,

Та безталанниця сумна

Мене слізьми струїла.

 

Переклала Леся Українка

 


загрузка...

загрузка...