загрузка...

Зарубіжна література скорочено. Усі твори за шкільною програмою у стислому викладі.

7КЛАС

 

ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ

 

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ

 

Хто пізно так мчить у час нічний?

То їде батько, з ним син малий.

Чогось боїться і мерзне син —

Малого тулить і гріє він.

—   Чому тремтиш ти, мій сину, щомить?

—   Король вільшаний он там стоїть!

Він у короні, хвостатий пан!

—   То, сину, вранішній туман!

«Любе дитя, до мене мерщій!

Будемо гратись в оселі моїй,

Квіти прекрасні знайду тобі я,

У злото матуся одягне моя».

—   Мій тату, мій тату, яке страшне!

Як надить вільшаний король мене!

—   Годі, маля, заспокойся, маля!

То вітер колише в гаю гілля!

«Хлопчику любий, іди ж до нас!

Дочки мої у танку в цей час,

Дочки мої тебе прийдуть стрічать,

Вітати, співати, тебе колихать!»

—   Мій тату, мій тату, туди подивись!

Он королівни вільшані зійшлись!

—   Не бійся, мій синку! Повір мені:

То верби сивіють в далині!

«Мені, хлопче, люба краса твоя!

З неволі чи з волі візьму тебе я!»

—   Мій тату, мій тату, він нас догнав!

Ой, як болюче мене він обняв!

Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;

Насилу додому доїхав він,

В руках уже мертвий лежав його син.

Переклад М. Рильського

Коментар

Сюжет про Вільшаного короля нагадує страшну казку, яку розповідають неслухняним дітям. Великий німецький поет Йоганн Вольфганг Ґете розповів її у жанрі балади дітям усього світу.

Батько і його маленький хворий син їдуть темним лісом додому. Дитину зваблює Вільшаний король. Хворому хлопчику ввижаються дорогоцінні камінці, золото й перли, ввижаються прекрасні дочки Вільшаного короля. Тричі зваблює дитину Вільшаний король, і тричі батькові вдається заспокоїти хлопчика. Кінець цієї історії жахливий: хлопчик вмирає, а душу його забирає страшний лісовий король.

У творі Ґете настрій тривоги створюється відповідним ритмом: чується біг коня, якого жене батько, щоб швидше довезти хвору дитину додому; чується заспокійливий голос батька, який запевняє сина, що навкруги не фантастичні істоти, а лише вітер і дерева. Найбільш напруженим і хвилюючим є момент, коли лісовий король з’являється у мареннях дитини. Чужий, страшний, всесильний, він хоче забрати хлопчика до себе. Кульмінацією твору є остання поява Вільшаного короля, який промовляє: «Будеш ти мій!» Ґете робить фантастичне реальним. Читач ніби стає свідком того, що відбувається в темному лісі. Він водночас і спостерігачці учасник подій. Такою є велика сила мистецтва Ґете!





загрузка...
загрузка...