Чарлз Діккенс (1812-1870) - ДО ОДВІЧНИХ ЧЕСНОТ

Милосердя, співчуття, щедрість — ось на що мав би я спрямувати свою діяльність.

Чарлз Діккенс

Мандруючи світом літератури, ми потрапляємо до Англії. На півдні країни поблизу міста Портсмут народився Чарлз Діккенс — письменник, слава якого живе далеко за межами британських островів.

З дитинства він був наділений дивовижною спостережливістю і даром перевтілення. Хлопчик підмічав у людях їх найхарактерніші риси і, як справжній актор, передавав манеру поведінки, жести, інтонації. У родині часто влаштовували домашні спектаклі, неодмінним учасником яких завжди був Чарлз. Однак найбільше його захоплювали книжки: «Робінзон Крузо» Дефо, «Дон Кіхот» Сервантеса, збірка арабських казок «Тисяча й одна ніч». Малий Діккенс годинами пропадав у кімнаті, де знаходилась бібліотека. Пізніше письменник напише в одному з автобіографічних творів: «З цієї дорогоцінної для мене кімнатки виходила славна рать1, щоб скласти мені компанію». Так поетично він говорив про своїх уявних друзів — літературних героїв, які захоплювали його дитячу фантазію.

Однак реальна дійсність надзвичайно рано вирвала хлопчика з чарівного світу театру та літератури. Коли йому виповнилося десять років, збідніла сім’‎я Діккенсів переїхала до Лондона. Батько не міг повернути позичені гроші і потрапив до боргової в’‎язниці. На плечі малого мрійника і фантазера лягли зовсім не дитячі проблеми. Розповідаючи про ці часи в біографії Діккенса, літературознавець Ніна Михальська зауважує: «У житті кожної людини бувають періоди, коли її характер піддається важким випробуванням. Іноді це стається в дитинстві. І той, хто витримає, сміливо йде по життю далі, стаючи сильнішим, ніж був». Найважчим випробуванням для Чарлза стала робота на фабриці. У темному вологому приміщенні він змушений був по 10—16 годин на день наклеювати етикетки на банки з ваксою. «Так почалось моє рабство», — з болем згадував про свої страждання письменник. Відлуння тих страшних років відчутне в написаних ним «Пригодах Олівера Твіста» — творі про самотнього хлопчика, якому, як і Чарлзу, доля приготувала численні життєві випробування.

1 Рать — тут переносно: величезна кількість кого-небудь.

Однак, незважаючи на бідність, голод, непосильну працю, Діккенс зберіг віру у дива, бажання дарувати людям милосердя, співчуття і щедрість. Яскраве свідчення тому — «Різдвяна пісня в прозі».

1. Які риси характеру Діккенса сприяли його становленню як письменника?

2. Матеріал для своїх творів англійський письменник черпав насамперед із досвіду, набутого, за його словами, «в роки навчання в Школі Життя». Як ви розумієте такий вислів?

3. Пригадайте факти з життєпису Антона Чехова. Чим доля російського письменника перегукується з долею Чарлза Діккенса?

Цікаво знати

Англійці особливо люблять Різдвяні свята, в яких втілено всю чарівність домашнього затишку. Пригадаймо англійське прислів’‎я: «Му home is my castle» («Мій дім — моя фортеця»). Таке відчуття особливо сильне в негожу зимову ніч, коли у фортеці опущено фати й піднято міст. З давніх часів у святкову різдвяну ніч англійці збираються біля каміна. їх зігріває його вогнище — пурпурове серце домівки, прикрашеної гілками гостролиста (вічнозеленого куща з колючим листям і червоними ягодами).

Різдво було найулюбленішим святом і Чарлза Діккенса, коли в його власному домі панували веселощі й дружелюбність.

У різдвяні дні 1843 року Діккенс увійшов в будинки англійців... Він сів з ними біля святкового вогнища, спробував їхню фаршировану яблуками гуску й прикрашений різдвяною гілкою гостролиста пудинг1. Письменник, як і годиться святковому гостю, приніс подарунок — казку з привидами й духами, названу «Різдвяною піснею в прозі».

За Леонідом Гамбургом.

«Гулівер, Аліса, Вінні-Пух і всі-всі-всі: Запрошення в англійську дитячу літературу»

1Пудинг — запіканка з рису чи інших круп або макаронів з різними приправами (національна англійська страва).