загрузка...

Зарубіжна література 7 клас

СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ   

                                                                                         

 

Анафора (грец. anaphero — винесення нагору, повторення) — вживаний на початку віршованих рядків повтор протягом всього твору чи його частини слів, або словосполучень. Виконує важливу композиційну роль об’єднання.

Антитеза (грец. antithesis — протиставлення) — зіставлення протилежних явищ, образів для посилення вражень.

Билина — епічна речитативна пісня, яку в давні часи виконували народні співці-музики. Билина найчастіше присвячувалася темі захисту рідної землі від кочівників. Головні герої — найчастіше мудрий і відважний князь, його дружина і найсміливіші воїни-богатирі як-то Альоша Попович чи Ілля Муромець.

Вірш (латин, versus — повтор, поворот) — поетичне мовлення, яке має внутрішній ритм. У ньому особливу роль має віршовий розмір, рима, строфа, ритм. У вірші спостерігається особлива емоційна піднесеність та інтонація.

Гуманізм (латин, humanus — людський, людяний) — моральний принцип, в основі якого лежить ставленпноя до людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток прояв своїх здібностей.

Епітет (грец. epitheton — додаток) — слово, що призначене підкреслити характерну рису чи якість предмета, явища, людини тощо. Надає їм додаткового емоційного забарвлення. Найчастіше це прикметник.

Епіфора (грец. epiphora — повторення) — перенесення однакових слів або словосполучень наприкінці віршованих рядків чи строф. Його роль протилежна ролі анафори.

Ідеальний герой — більше ніж позитивний герой. Персонаж, що не має жодних похибок у поведінці, прекрасний зовнішньо і внутрішньо.

Література (латин. literatura — написане, рукопис, від litere — буква, літера) — сукупність писаних творів певного народу, епохи, людства. Різновид мистецтва слова, яке створює уявний художній світ за законами краси.

Літературний детектив — різновид пригодницької літератури, у якому розкривається якась таємниця, злочин.

Метафора (грец. metaphora — перенесення) — розкриття суті явища чи предмета за рахунок перенесення його значення на інші на основі схожості чи контрастності.

Національний колорит — особливості культури, історії народу, які спостерігаються в характерних деталях побуту, архітектури, одягу, мовлення людей.

Новела (італ. novella — новина) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, напруженою дією і чіткою композицією.

Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа. Має лінійний сюжет і чітку композицію.

Пейзаж (фр. paysage — пейзаж, від pays — країна, місцевість) — один з елементів композиції, який є описом природи чи іншого простору.

Повість — епічний прозовий твір середньої форми, який має чимало спільного як з романом, так і з оповіданням, але за обсягом відрізняється від них. Повість менша від роману і більша за оповідання. Має розгорнутий сюжет, ліричні відступи автора, опис не тільки головних, а й другорядних персонажів.

Поетизація — прикрашене зображення дійсності.

Сатира (латин, satira — суміш, усіляка всячина) — гостре осудження, осміяння негативного.

Сюжет (фр. sujet —тема, предмет) — одна чи кілька подій, які покладені в основу художнього твору.

Фінал (італ. finale -кінець) — закінчення.

Фольклорна балада (фр. ballade — танцювати, прогулюватися) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи соціально-побутового змісту.





загрузка...
загрузка...