загрузка...

Світова література. Комплексна підготовка до ЗНО

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Омар Хайям. Рубаї

 

Про життя визначного мислителя, науковця та поета Омара Хайяма (1048-1131) збереглося лише кілька оповідей і легенд. Навіть дати його життя вдалося встановити порівняно нещодавно і доволі несподівано — завдяки аналізу його гороскопа, що зберігся. За цим гороскопом вирахувано, що народився Хайям, скоріш за все, 18 травня 1048 року.

Повне ім’я Омара Хайяма — Гіяс ад-Дін Абу-л-Фатх Омар ібн Ібрахім Хайям Нішапурі. «Гіяс ад-Дін» — традиційний титул ученого — дослівно означає «Плече (Допомога) Віри». А далі послідовно: батько Фатха, Омар (його ім’я), син Ібрахіма, Хайям (прізвище або прізвисько), з Нішапура. Розташований на сході Ірану, у стародавній культурній провінції Хорасан (нині значна частина Хорасану розташована в Ірані, північна — в Туркменії, а східна — в Афганістані), Нішапур був ярмарковим містом для багатьох провінцій Ірану і Середньої Азії та для найближчих країн, а також одним з найголовніших культурних центрів Ірану; з XI ст. у місті діяли медресе1.

У Нішапурі минули дитячі та юнацькі роки Омара Хайяма. Про його сім’ю відомостей не збереглося. Прізвисько Хайям, що означає «наметник», «наметовий майстер», дає змогу припускати, що його батько належав до ремісників. Принаймні сім’я мала достатньо коштів, щоб надати синові можливість багаторічного серйозного навчання.

Омар Хайям здобував освіту спочатку в Нішапурському медресе (яке мало в той час славу аристократичного навчального закладу, що готував чиновників для державної служби), а згодом — у містах Балха, Самарканд, Бухара.

Він оволодів широким колом точних та природничих наук, розвинених у його час: математикою, геометрією, фізикою, астрономією; спеціально вивчав філософію, богослов’я, коранознавство, історію, правознавство та весь комплекс філологічних наук, знання яких передбачала середньовічна освіченість; був начитаний у рідній поезії, досконало знав арабську мову та літературу, володів основами віршування. Омар Хайям був обізнаний в астрології та медицині, професійно вивчав теорію музики. Він ознайомився з досягненнями античної науки — працями Архімеда, Евкліда, Аристотеля, перекладеними арабською мовою.

Хайям не лише знав напам’ять Коран, а й міг витлумачити будь-який аят цієї головної книги мусульман. Тому навіть провідні богослови Сходу зверталися до нього за консультаціями (звідси, мабуть, походить один з почесних титулів Хайяма — Плече Віри). Однак його ідеї не вписувались у традиційний іслам.

У віці 25 років Омар Хайям був запрошений до могутнього правителя держави турок-сельджуків Малік-шаха в столицю — Ісфахан (нині місто в Ірані). Протягом 22 років Хайям очолював Ісфаханську обсерваторію, де склав астрономічні «Таблиці Малік-шаха» та на їх основі розробив найдосконаліший у світі календар — значно точніший, ніж нині чинний григоріанський, прийнятий у Європі в XVI ст. До нас дійшло вісім наукових трактатів Хайяма — з математики, астрономії, географії, філософії, музики та медицини. Проте це далеко не вся його спадщина. Чимало праць або загинуло, або їх ще не знайдено.

Однак головна заслуга Омара Хайяма перед людством — його безсмертні рубаї (жанр філософської лірики). Його чотиривірші іноді мають несподівану розв’язку після третього рядка, який затримує увагу читача відсутністю рими, створює паузу, викликає цікавість. Рубаї Хайяма й досі захоплюють своєю філософською глибиною, щирістю почуттів, лаконічністю, підкресленою простотою зображувальних засобів і водночас гнучкістю форми, яскравою ритмомелодикою.

Поезії Омара Хайяма змушують читачів замислюватися, розмірковувати, спостерігати, сперечатися, вони викривають вади, захищають від забобонів, зривають маски благочестя зі святенників, лицемірів, пройдисвітів. Недарма один з його біографів писав, що вірші Хайяма «жалять, як змії».

І все ж для Хайяма-поета людина— це найвища й найдосконаліша істота на землі. Поет високо цінує її розум, натхнення, допомагає позбутися невпевненості, звільнитися від духовного рабства. Він вважав, що тільки вільна людина може відкривати закони природи, розгадувати таємниці Всесвіту (як це робив Хайям-учений).

Хайям писав вірші літературною мовою фарсі, а наукові праці — «вченою» арабською. Оскільки сучасна перська й таджицька мови розвинулися з фарсі, то Хайяма вважають і таджицьким, і перським поетом.

__________________________________________________

1 Медресе (від араб, «дараса» — «вивчати») — мусульманська середня та вища школа, яка готувала священнослужителів, вчителів початкових мусульманських шкіл — мектебів, а також державних службовців.





загрузка...

загрузка...