ҐОМБРОВИЧ, Вітольд - Біографія, життя і творчість письменника

ҐОМБРОВИЧ, Вітольд - Біографія, життя і творчість письменника

(1904 - 1969)

ҐОМБРОВИЧ, Вітольд - творчість письменника

ҐОМБРОВИЧ, Вітольд (Gombrowicz, Witold — 04.08. 1904, Малошіце — 24.07.1969, Ване) — польський прозаїк.

Ґомбрович народився у 1904 р. у шляхетській родині, у маєтку Малошіце Сандомирського воєводства. У 1927 р. і, після закінчення юридичного факультету Варшавського університету, він перебрався у Париж вивчати міжнародне право, але через рік повернувся, деякий час працював у суді і почав писати перші оповідання, у гротескно-фантастичній манері.

У 1933 р. Ґомбрович об’єднав свої ранні твори у збірку «Спогади з часів дозрівання» («Pamietnik z okresu dejrzewania»). У збірці йшлося про безперервність процесів духовного дозрівання людини. Проте критика не зрозуміла письменника, а натомість зауважила у його творах демонстрацію патологічних відхилень психіки. У відповідь Ґомбрович задумав нову книжку, яка за своїм первинним задумом повинна була мати літератур-но-публіцистичну форму, але зрештою переросла в художній твір — роман «Фердидурке» («Ferdydurke»), який з’явився в 1937 р. і став найвидатнішим твором письменника, забезпечивши йому європейську славу. Але у 30-х pp. цей роман залишився майже непоміченим. Роман «Фердидурке» — це гротескно-фантастична сатира на сучасний Ґомбровича суспільно-політичний лад Польщі. У фабульну основу твору покладена фантастична ситуація перетворення тридцятилітнього чоловіка у хлопчика-гімназиста, але зі збереженням свідомості дорослого. Довколишні сприймають героя як хлопчика і відповідно ставляться до нього, а він, у свою чергу, отримує можливість оцінювати їхню поведінку, виходячи з досвіду дорослої людини, яка бачить те, що, звичайно, не усвідомлює дитина. Створюючи в романі ланцюжок гротескних ситуацій, автор висміює сучасну йому школу, педагогіку, емансипацію, міщанську мораль, злободенні соціальні та політичні проблеми.

З початком гітлерівської окупації Польщі у 1939 р. і впродовж наступних 23 років Ґомбрович проживав у Аргентині, оскільки повертатися у Польщу не захотів. До закінчення війни Ґомбрович геть забув про літературу. Жив з випадкових заробітків, потім став службовцем місцевого «Банко Подяко», читаючи водночас лекції з філософії у провінційних університетах, а опанувавши іспанську мову, почав писати й до місцевих газет. Вечори проводив, за звичкою, у кав’ярнях, де швидко познайомився з аргетинською мистецькою молоддю. Саме ці нові друзі й допомогли письменнику повернутися в літературу — але в досить своєрідний спосіб. Не знаючи польської, з підрядника, зробленого самим автором, і за його активної співучасті кілька молодих літераторів здійснили іспанський переклад «Фердидурке». Книжка з’явилася 1947 р. й розголос, знову-таки, мала незначний, переважно в колах інтелектуальної еліти. Тоді ж Ґомбрович написав драму «Шлюб» і повість «Транс-Атлантика» («Trans-Atlantyk»). Зав’язалася інтенсивна співпраця з паризьким емігрантським видавництвом «Культура». Тут вийшла друком «Транс Атлантика», а в журналі «Культура» почав регулярно публікуватися «Щоденник» («Dziennik») Ґомбровича — суміш спогадів, есеїстики та власне щоденникових нотаток. Ще через якийсь час у Франції з’явилися переклади «Фердидурке», «Шлюбу « «Транс-Атлантики», а згодом підійшла черга німецьких і англійських перекладів. Прийшов всеєвропейський резонанс, навіть слава, але — лише у вузьких колах інтелектуалів. Паралельно з працею над «Щоденником» Ґомбрович створив романи «Порнографія» («Pornografia», 1960) та «Космос» («Kosmos», 1965), п’єсу «Оперетка» («Operetka», 1966), а також написав «Польські спогади» та нариси «Мандрівки Аргентиною». Після від’їзду з Аргентини — есе «Проти поетів» та «Берлінські нотатки». Сам письменник був надзвичайно далекий від будь-яких ідеологічних і літературних схем, шкіл, шаблонів. Німецький критик Е. Вайхман назвав його «Вольтером нашої епохи», котрий, коли «більшість схилялася перед ідеологіями, перед расовими, класовими, державними, партійними фанатизмами — він стояв прямо, з іронічною посмішкою...»

З кінця 50-х pp. твори Ґомбровича почали з’являтися в Польщі, але після публікації роману «Порнографія» ім’я письменника знову було піддане цензурним утискам.

У 1963 р. Ґомбрович залишив Аргентину, деякий час мешкав у Парижі, а потім, з травня 1963 по травень 1964, — у Західному Берліні. Повернувшись із Німеччини у Францію, письменник, чиє матеріальне становище значно поліпшилося, переселився на середземноморське узбережжя й одружився: «На шістдесят першому році життя, — писав він у «Щоденнику» за 1966 рік, — я здобув те, що нормальний чоловік має десь у тридцять років: родинне життя, помешкання, песика, котика... А крім того, без сумніву (адже все про це свідчить), я став «письменником». Кумедна історія, яка тяглася чудернацько й невиразно від ранньої молодості крізь усе моє життя, врешті набрала барв. І от я — письменник...» У Франції Ґомбрович продовжив інтенсивно працювати, незважаючи на хвороби, завершив «Космос « та «Оперетку», задумав новий твір: «Я хотів би, — зізнавався він дружині, — досягнути такої довершеності форми, як Бетховен у «Чотирнадцятому квартеті», дуже простому на позір, але такому — складному... Я хотів, щоб темою стало зіткнення людини з болем. Героїв буде лише двоє: чоловік та муха, яка страждає». Але написати цей твір Ґомбрович уже не встиг.

Помер письменник 24 липня 1969 року у Франції (Ване), де він провів останні роки свого життя. На сьогоднішній день твори Ґомбровича перекладені більш ніж двадцятьма мовами світу. Здобутком світової сцени давно стали його драматичні твори, а вивченню творчості письменника тепер присвячуються щорічні міжнародні симпозіуми та конференції.


В. Назарець



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.