ІХАРА САЙКАКУ - Біографія, життя і творчість письменника

ІХАРА САЙКАКУ - Біографія, життя і творчість письменника

(1642 — 1693)

ІХАРА САЙКАКУ - творчість письменника

ІХАРА САЙКАКУ (автонім: Хіраяма Того, 1642 — 1693) — японський письменник.

Іхара Сайкаку — один із псевдонімів визнаного класика японської міської літератури періоду пізнього середньовіччя. Достовірних фактів про його життя не збереглося. Окремі дані, що стосуються біографії Іхара Сайкаку, дійшли до нас у записах деяких його сучасників та нащадків. Із цих записів стає відомо, що Іхара Сайкаку народився у місті Осака, яке називали «рисовим ринком Японії», у сім’ї заможного купця. Перспектива продовжити батьківську справу не надто захоплювала юнака, тому він спробував знайти себе у літературі. Відомо, що свою літературну кар’єру Іхара Сайкаку розпочав як поет і на цих теренах досяг неабияких успіхів: за свій незвичайний хист поетичної імпровізації він увійшов в історію середньовічної японської поезії як «майстер двадцяти тисяч рядків». Як поет, Іхара Сайкаку «спеціалізувався» переважно в жанрі «рента» («нанизані строфи»). Поезія у жанрі рента створювалася шляхом імпровізації — гри, у якій брали участь, як правило, три поети. Перший із них створював початкову строфу (строфа хайку: 5-7-5 складів), другий — наступну із двох 7-складових рядків — і в результаті виходила танка. Третій учасник знову складав трирядкову строфу, аналогічну першій, і т.д. Наслідком подібних імпровізацій були великі за обсягом вірші (від 100 до 1000 строф). Основною темою ренга була пейзажна лірика, окремий її напрям утворювала лірика жартівливого змісту, неперевершеним майстром якої і став Іхара Сайкаку. Проте найбільшої слави він зажив усе ж не як поет, а як прозаїк. До прози Іхара Сайкаку звернувся в останнє десятиліття свого життя. За деякими даними, переорієнтація в літературних смаках значною мірою була спричинена низкою драматичних подій в особистому житті, Іхара Сайкаку залишив рідну оселю і вирушив у мандри країною, під час яких, як він зізнався, «де тільки міг, збирав зерна, з яких проростають історії», — казки, перекази, легенди різних куточків країни. Зібраний під час мандрів життєвий матеріал і склав основу прозового спадку письменника.

Розквіт прози Іхара Сайкаку припав на добу стрімкого розквіту в Японії міської цивілізації та міської культури. В історію японської літератури Іхара Сайкаку увійшов як прозаїк, котрий одним із перших відтворив реалії життя сучасного міста, побаченого очима його типового мешканця: ремісника, торговця тощо. У жанровому аспекті проза Іхара Сайкаку спирається на традиції жанру канадзосі (розважально-дидактичні оповідання), який наприкінці XVII ст. трансформувався у жанр укійодзосі («оповідання про марнославство світу»), де домінували новели та повісті побутового, часто — еротичного, змісту, який був своєрідним «східним еквівалентом» західноєвропейської новели епохи Відродження Іхара Сайкаку вважається основоположником трьох тематичних напрямів цього жанру: косьокумоно (новели про кохання та любовні розваги), букемоно (новели про життя самураїв) і тьонінмоно (новели про життя міщан).

Перший тематичний напрям — косьокумоно — у прозовому спадку Іхара Сайкаку представлений рядом об’єднаних у цикли новел: «Історія любовних пригод самотнього чоловіка»(«Косьоку іті-дайотоко», 1682), «Історія любовних пригод самотньої жінки» («Косьоку ітідай онна», 1686), «П’ятеро закоханих жінок» («Косьоку гонін онна», 1686). В «Історії любовних пригод самотнього чоловіка», яка започаткувала серію знаменитих «повістей про кохання», створених Іхара Сайкаку, змальовані яскраві картини життя «веселих кварталів» японських міст Осака та Кіото. Головний герой твору — син багатого купця і гетери, юнак Йоноске перетворює своє життя на суцільні любовні пригоди. Розгніваний батько позбавляє його спадку, але й це не зупиняє молодого шукача розваг. Досягши 54 років, Йоноске, як повідомляє Іхара Сайкаку, спізнав кохання 3742 жінок і 725 юнаків. Після смерті батька він таки успадковує його багатство, але з роками, втративши колишню юнацьку привабливість, Йоноске (усупереч середньовічним моральним уявленням, що вимагали в такому випадку спокутувати молитвами та доброчесним життям гріхи юності) на купленому кораблі вирушає на пошуки легендарного Острова Жінок, своєрідного еротичного раю, де сподівається доживати так само, як він це робив у найкращі роки своєї юності. Образ головного героя значною мірою умовний, сповнений гротеску й іронії, які, з одного боку, кидають виклик пуританській середньовічній моралі, а, з іншого боку, до певної міри пародіюють сюжет відомого твору Мурасакі Сікібу (X—XI ст.) «Гендзі моногатарі».

В «Історії любовних пригод самотньої жінки» йдеться про життєву долю красуні-гетери, котра, торгуючи своїм тілом, намагається посісти гідне місце у житті. Попри зневажливе ставлення до її заняття з боку навколишніх, ця жінка незмінно зберігає почуття власної гідності, прагнення бути вільною та незалежною. Але закони суспільства, в якому вона живе, нівечать її життя і після багатьох «злетів» та «падінь», досягнувши літнього віку, вона опускається на дно суспільства.

У циклі новел «П’ятеро закоханих жінок» Іхара Сайкаку розкриває трагічне становище жінок, котрі намагаються протистояти диктату з боку чоловіків і виборюють право самим вершити свою долю. Усі новели циклу ґрунтуються на реальних подіях з тогочасного життя і в кожній із них йдеться про «незаконне» кохання, що перекреслює встановлені норми моралі і завершується трагічно — самогубством або публічною стратою жінки, котра зважилася кинути виклик суспільству.

Другий тематичний напрям — букемоно — започаткований у творчості Іхара Сайкаку циклами новел «Нотатки про передачу бойових мистецтв» («Будо денрайкі», 1687) та «Повісті про самурайський обов’язок» («Букегірі моногатарі», 1688), у яких йдеться про життя самураїв, їхні мораль та звичаї, про специфічний етикет цієї середньовічної військової касти.

До третього тематичного напряму прози Іхара Сайкаку — тьонінмоно — належать новелістичні цикли «Вічна скарбниця Японії» («Ніхон ейтайгура», 1688), «Заповітні думки про те, як краще прожити у цьому світі» («Секен муне саньо», 1692) та ін. Новели цієї групи адресовані мешканцям міста і є своєрідними підручниками життєвої мудрості. Тут подаються моральні та практичні настанови, якими повинен керуватися представник сучасної міської цивілізації, аби досягти успіху у житті. Ідеалом сучасного йому типу поведінки Іхара Сайкаку вважав прагматизм та раціоналізм; людина повинна прагнути в житті до добробуту, достатку, щастя.

Жанрове розмаїття прози Іхара Сайкаку не обмежується перерахованими творами. У його творчому спадку є також іронічна новелістична збірка «Двадцять нешанобливих дітей нашої країни» («Хонтьо нідзю фуко», 1686), яка пародіює китайську дидактичну книгу XIII ст. «Двадцять чотири приклади шанобливого ставлення дітей до своїх батьків»; збірка новел, у яких йдеться про судові непорозуміння «Розгляд справ у затінку сакури в нашій країні»(«Хонтьо оїн хідзі», 1689); епістолярна збірка «Сувій старих листів» («Йородзуно фумі хогу», 1693), збірка новел казково-фантастичного змісту «Оповідання Сайкаку з усіх провінцій» («Сайкаку сьококу бана-сі», 1685) та ін.

Творчість Іхара Сайкаку сучасні дослідники ставлять в один ряд з такими визначними досягненнями західноєвропейської прози, як творчість Дж. Боккаччо, Дж. Чосера, Ф. Рабле, М. де Сервантеса. Попри різні художні манери всіх цих творчих індивідуальностей, попри відмінність у культурних традиціях країн, які вони представляли, усіх їх поєднує справжній гуманізм, життєрадісність, творча свобода, рішучість у прагненні зламати стереотипи середньовічного мислення та утвердити нові принципи художнього бачення світу.


В. Назарець



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.