КІЗІ, Кен (Елтон) - Біографія, життя і творчість письменника

КІЗІ, Кен (Елтон) - Біографія, життя і творчість письменника

(1935 - 2001)

КІЗІ, Кен (Елтон) - творчість письменника



КІЗІ, Кен (Елтон)

(Kesey, Ken (Elton) - 17.09.1935, Ла Хунта, шт. Колорадо — 10.11.2001, Юджин, шт. Орегон) — американський прозаїк.


Кізі народився у Ла Хунті, а дитинство провів у містечку Юджин, що у штаті Орегон. Його батько успішно займався молочним бізнесом, заснувавши Корпорацію фермерів Юджина. Роки дитинства та юності Кізі пов’язані із риболовлею, полюванням, плаванням, заняттями боксом, боротьбою й американським футболом. Навчався Кізі в Орегонському університеті, грав у студентському театрі. На останньому курсі отримав стипендію Стенфордського університету, проте невдовзі він закинув навчання і приєднався до руху контркультури. У 1956 р. він одружився з Фей Хаксбі, яку кохав зі шкільних років. Написав роман «Звіринець»(«Zoo»), який не був опублікований. Він присвячений громаді бітників Північного Узбережжя (Сан-Франциско), до якої належав сам К., їхнім мандрам країною та способу життя.


Кізі ще студентом брав участь в експериментах із використання сильнодіючих наркотиків для лікування психічних розладів. Після втручання влади ця небезпечна наукова програма була закрита, проте Кізі півроку працював санітаром і нічним сторожем у лікарні для ветеранів війни в Менлоу Парку, що у Каліфорнії, де ця програма проводилася. Він добровільно приймав там наркотики і доповідав про наслідки. Ці досліди у психіатричній лікарні, а також участь у «ЛСД-сесіях» сформували тло найвідомішого роману Кізі. «Політ над гніздом зозулі» («One Flew Over Cuckoo’s Nest», 1962). Сам письменник зазначав, що відтворив у ньому «реальних людей і справжні ситуації». Під час роботи над книгою К. вживав один із галюциногенів — пейот.


«Політ над гніздом зозулі» — трагіфарсова притча про бунт проти зневаження людської гідності у психіатричній лікарні, яка безперечно є метафорою всього американського суспільства. Кізі викриває соціальну систему, яка в ім’я середньостатистичного добробуту придушує все «нетипове» і незалежне. Назва твору — рядок із дитячої пісеньки, що запам’ятався оповідачу Бруму Бромдену на прізвисько «Шеф», велетню-напівіндіанцю, який прикидається глухонімим. Саме його образ Кізі вважав своїм найбільшим художнім досягненням. Бромден — шизофренік, і в його сприйнятті реальність і марення то зливаються, то подвоюються. Саме тому варіативність і неоднозначність є органічними у структурі цього твору. У клініці перебувають не тільки абсолютно хворі («рослини»), а й люди вразливі та нестандартні. Єдиний притулок для їхньої змученої пам’яті — це галюцинація, тому вони шукають прихистку у стінах лікарні. У лікарні панує залізний порядок, а незмінною його хоронителькою є Старша сестра Ретчет. У світ клініки і світ оповідача входить дрібний злочинець, анархіст і веселун Рендал Патрік Макмерфі, котрий намагається змінити бюрократичну систему лікарні. У хворій свідомості Шефа конфлікт між сестрою Ретчет і Макмерфі переростає у битву добра та зла. Макмерфі стає жертвою репресивної системи. Він задумує втечу, однак після шаленої вечірки лікарі роблять йому лоботомію. Бромден душить його подушкою і втікає у Канаду.


Суспільство і породжений ним порядок — «система», держава, «комбайн» і є, на думку Кізі, головним ворогом сучасної людини. К. переконаний у незавершеності людської особистості, більше того — у невизначеності, випадковості, хаотичності людської історії. Роман Кізі, як зазначає Т. Денисова, «допомагає збагнути сутність «чорного гумору» — зокрема його здатність висміювати самого себе та оцінювати суспільство як щось вороже особистості. Світ і людина зображені як такі, що втратили зміст. І тому гармонія, чи навіть сама можливість людського спілкування, стають привілеєм божевільних».


У бродвейському театральному сезоні 1963— 1964 pp. з’явилася постановка за романом «Політ над гніздом зозулі» (інсценізація Д. Вассермана). Понад 80 вистав було зіграно у Корт Тіетр (у ролі Макмерфі виступив Кірк Дуглас). У 1975 р. М. Форман зняв фільм за романом Кізі, який став культовим (він здобув п’ять «Оскарів»). Роль Макмерфі блискуче зіграв Джек Ніколсон. Проте сам Кізі був незадоволений фільмом, звинуватив екранізаторів у спотворенні задуму і навіть звернувся із судовим позовом.


Наступний роман Кізі — «Інколи я захоплююсь» («’Sometimes a Great Notion», 1964) не мав успіху. Дія роману відбувається у лісозаготівельній бригаді і розгортається навколо стосунків двох братів — Хенка Стемпера і Дреґера, їхньої жорстокої сімейної ворожнечі. Мотиви, знайомі за першим романом Кізі, змальовуються на тлі провінційного містечка, якому загрожує екологічна катастрофа. Книга була екранізована у 1971 р. (режисер і виконавець головної ролі — Поль Ньюмен).


Після роботи над романом Кізі надовго відійшов від літературної діяльності. Він організував групу «Веселі витівники» («Merrie Pranksters»), оселився із комуною хіпі у Ла Хонді, що у Каліфорнії, разом із друзями мандрував Америкою та Мексикою. У 1965 p. Кізі заарештували за незаконне зберігання наркотиків. Він втік у Мексику, проте у 1967 р. його знайшли і відправили у США, де у в’язниці Сан Матео Каунті Джейл він відбув п’ятимісячний термін. Після цього бурхливого періоду Кізі зайнявся фермерською діяльністю, виховував чотирьох дітей і вів письменницький семінар в Орегонському університеті.


У 70-х pp. Кізі повернувся у літературу, видав книги «Продається гараж Кізі» («Kesey’s Garage Sale», 1973), «Сім молитов бабусі Вітьє» («Seven Prayers by Grandma Whittier», 1974-1979), «Ящик демона» («Demon Box», 1986). До його пізніх творів належать дитяча книга «Білочка знайомиться з ведмедем» («Little Tricker the Squirrel Meets Big Double the Bear», 1990), «Подальше розслідування» («The Further Inquiry», 1990, спільно з P. Бевіртом), «Печери» («Caverns», 1990; під псевдонімом О.Ю. Левон), «Морський лев» («The Sea Lion, 1991»). «Пісня моряка» («Sailor Song», 1992) є футуристичною повістю про рибацьке село Аляски і голівудську знімальну групу. Остання книга Кізі — «Проходить останній» («Last go Around», 1994, спільно з К. Баббсом) присвячена відомому орегонському родео і написана у стилі масової літератури («pulp fiction»). Помер Кізі внаслідок ускладнень після операції на рак печінки.


Як літератор, Кізі асоціюється насамперед із романом «Політ над гніздом зозулі»; як постать культурологічна, він є символом американської повоєнної контркультури, «гуру» психоделічних наркотиків, діячем, котрий пов’язує «розбите покоління» 50-х із рухом хіпі 60-х років.




Є. Васильєв



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.