КОЛЛАР, Ян - Біографія, життя і творчість письменника

КОЛЛАР, Ян - Біографія, життя і творчість письменника

(1793 - 1852)

КОЛЛАР, Ян - творчість письменника

КОЛЛАР, Ян (Kollar Jan) (29.07.1793, с. Мошовці — 24.01.1852, Відень) - чеський і словацький поет.

Коллар народився у родині заможного селянина в с. Мошовці (Середня Словаччина). Батько не підтримав його прагнення до освіти, вирішивши віддати сина учнем до м’ясника. У 15 років Коллара через непослух батько вигнав з дому, але, завдячуючи одному із учителів, підліток вступив у гімназію у Банській Бистриці, після закінчення якої у 1817 р. став студентом Ієнського університету, де провчився до 1819 р. У 1818 p. Коллар запропонували роботу домашнього вчителя у родині ієнського протестантського священика Шмідта. Тут він зустрів і закохався у старшу доньку Шмідта — Фредеріку. У 1819 p., після смерті Шмідта, звільнене місце священика запропонували Коллару, але він відмовився з патріотичних міркувань, мріючи проповідувати на батьківщині. Мати Фредеріки була проти шлюбу дочки, і закохана пара змушена була розлучитися. Тільки через 16 років Фредеріка та Коллар змогли обвінчатися. У 1819 p. Коллар отримав протестантську парафію у Пешті (тепер — лівобережна частина Будапешту), де проповіді серед парафіян перемежовував з лекціями просвітницького характеру. Літературну діяльність Коллар розпочав ще у роки навчання. Це були переклади, а також перші поетичні спроби. Коллар дебютував поетичною збіркою «Вірші Яна Коллара» «Basne Jana Kollara», яка вийшла у 1821 р. у Празі за сприяння і під редакцією Й. Юнґмана. Збірка пронизана мотивами кохання, роздумами над сучасним життям і сенсом творчості, але головне місце у ній займають національно-патріотичні почуття. Патріотична спрямованість його поезії була настільки гострою, що багато віршів не пропустила цензура, а окремі не зважився дати у друк сам Юнгман. У збірці також звучить, хоча ще не чітко, мотив єдності слов’янських народів, який надалі стане для Коллара магістральним. Збірка складається із чотирьох розділів — «Сонети», «Елегії», «Різне», «Афоризми». Із них найзначнішим вважають перший розділ, куди ввійшло 86 сонетів.

Найвизначнішим твором Коллар стала поема «Донька Слави» («Slavy dcera»). Вона вперше вийшла друком у 1824 р. Основу поеми в цій її редакції склали 86 сонетів, які входили у першу поетичну збірку Коллара. Поема складається із вступу, трьох пісень — «Зала», «Лаба», «Дунай» (за назвами річок, які протікають землями слов’ян), а також сонета-епілогу, в якому поет присвячував свій твір усім слов’янам. У поемі Коллар ідеалізує та звеличує історичне минуле слов’янських народів, одночасно протиставляючи його трагічній долі сучасних понімечених слов’ян, і висловлює переконання у майбутньому відродженні пригноблених слов’янських народів. Коло цих патріотичних ідей сконцентроване навколо центрального образу — доньки Слави. Життєвим прототипом Слави була кохана Коллара — Міна, оспівана у сонетах його першої поетичної збірки (Міна — це друге, скорочене ім’я Фредеріки Вільгельміни Шмідт). Але в самій поемі цей образ набуває алегоричного значення. Міна у поемі — це донька богині Слави та бога кохання Мілека, котра покликана, щоби «спокутувати страждання слов’ян». У цьому образі органічно поєдналися і образ коханої поета, і образ батьківщини, і навіть ширше — Славії загалом.

Поема «Донька Слави» спричинилася до широкого суспільного резонансу. Вона свого часу була одним із найпопулярніших у Чехії творів і сприймалася як взірцевий національно-патріотичний твір.

Коллар і надалі продовжував працювати над поемою. У 1832 р. він видав новий варіант, доповнивши ще двома частинами — «Лета» й «Ахерон». Кількість сонетів тепер зросла до 615. Одночасно частково були перероблені перші три частини поеми. У новій редакції їхню фабулу складає мандрівка Мілека та доньки Слави землями слов’ян, у зв’язку з цим поет пригадує найвизначніші події слов’янської історії, подаючи у численних авторських відступах емоційний коментар до них. Четверта частина («Ахерон») змальовує картини слов’янського раю, а п’ята («Лета») — картини пекла, у якому Коллар розмістив ворогів слов’ян.

У 1845 р., Коллар зробив третю редакцію поеми, яка складалася вже із 622 сонетів, що, проте, не вносило кардинальних змін у сам твір.

Починаючи з 20-х р., Коллар займався також збиранням фольклорних матеріалів. Першу збірку словацьких народних пісень разом із П. Шафа-риком він видав у 1823 р. У 1834 p. Коллар розпочав друк об’ємного й унікального за характером матеріалу двотомника «Народні пісні». Значне місце у літературній творчості Коллара займають також його проповіді, опубліковані у 2-х томах у 30-40-х pp.

Останні роки життя, починаючи з 1849 p., Коллар провів у Відні, де очолював в університеті кафедру слов’янської археології. Помер Коллар 24 січня 1852 р. у Відні. На його надмогильній плиті вибиті такі слова:

За життя він в серці носив

весь свій народ,

А по смерті живе він у серці

народу всього.

Коллар був особисто знайомий і листувався з Я. Головацьким. Його ідеї гуманізму та слов’янського єднання високо цінував Т. Шевченко (послання «І мертвим, і живим...», 1845). Про вплив цих ідей на «батька галицько-руського національного відродження» М. Шашкевича вказував у 1901 р. І. Франко у статті «До історії чесько-руських взаємин». У 1893 р. І. Франко присвятив Коллару два спеціальні дослідження. І. Вагилевич у 1832—1835 pp. переклав 8 сонетів із поеми «Дочка Слави» (опубл. 1906); перші фрагменти з поеми з’явилися у 1853 р. у львівській газеті «Зоря галицька» у перекладі Б. Дідицького. Окремі сонети Коллара переклали П. Грабовський, Д. Павличко, Г. Кочур, Р. Лубківський, Г. Гуцаленко.


В. Назарець



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.