ГЕНРІ ВОДСВОРТ ЛОНГФЕЛЛО - Життя і творчість письменника

ГЕНРІ ВОДСВОРТ ЛОНГФЕЛЛО - Життя і творчість письменника

(1807—1882)

ГЕНРІ ВОДСВОРТ ЛОНГФЕЛЛО

Літературне життя Сполучених Штатів в епоху зрілого романтизму набуло жвавості, динаміки, розмаху, яких не знало раніше. Старше покоління романтиків ще не відійшло, а вже з’явились нозі імена: Емерсон, Готорн, Торо, Лонгфелло, Лоуелл, Мелвілл, Уїтмен, По, Бічер-Стоу та десятки інших. Незмірно зросла кількість літературних журналів, що суттєво сприяло розвитку літератури в країні.

Творчість Генрі Водсворта Лонгфелло, американського поета, пов’язана з пізнім етапом розвитку романтизму в літературі США. Він відомий читачеві як творець знаменитої «Пісні про Гайявату» (1855), у котрій було оспівано легендарного героя північноамериканських індіанців. Він створив також «Пісню про рабство» (1842), котра пролунала протестом проти становища негрів у Сполучених Штатах.

Лонгфелло народився в родині адвоката, його готували до юридичної кар’єри. Але вже в коледжі він захопився вивченням нових європейських мов і поезією. Закінчивши курс у 1825 році, він здійснив подорож до Європи, де провів три роки. Юнак слухав лекції в Геттінгензькому університеті, відвідав Італію, Іспанію, Францію, Англію, Голландію, Швейцарію. Після повернення Лонгфелло почав викладати іноземні мови у тому ж коледжі, у котрому навчався. Близько двадцятьох років (1835— 1854) Лонгфелло був професором кафедри європейських мов Гарвардського університету, а після цього повністю присвятив себе літературній творчості. Коло його науково-літературних інтересів було досить широким і різноманітним. Він писав ліричні вірші, поеми, балади, подорожні нариси, складав поетичні антології, займався перекладами.

У 1855 році Лонгфелло закінчив роботу над найвизначнішою працею свого життя «Піснею про Гайявату». Ця епічна поема створена на ґрунті пам’яток індіанського фольклору. Поет зібрав і опрацював псні й легенди, котрі існували серед північноамериканських індіанців, і розповідали про життя подвиги, боротьбу народного героя — легендарного богатиря Гайявати. Поет розповідає про його дивовижне народження та його величне життя в ім’я щастя свого народу, котрий прагне йти шляхом добра й правди. Гайявата — особа історична. Він жив у XV сторіччі, походив з племені ірокезів, потім став одним з вождів індіанського народу. У фольклорних оповідях Гайявата наділений рисами казкового героя. Тому і в інтерпретації Лонгфелло історія Гайявати стає поетичною легендою, чарівною казкою, у котрій фантастичний вимисел переплітається з народною мудрістю. Герой поеми — особа незвичайна: автор наділив його чудесною силою, незвичайним розумом і відвагою. Всі свої сили він віддає на благо свого народу — в цьому й полягає образ суто народного героя. Гайявата навчає індіанців необхідним речам у їхньому житті: майстерності полювання і землеробства, він винаходить писемність, відкриває таємниці лікарського мистецтва. Він вивчає таємниці природи, розуміє голоси звірів і птахів, уміє слухати шум вітру, дзюрчання річки. Поряд з цим у поемі відтворені прекрасні картини природи Північної Америки, змальовано побут індіанських племен, спосіб їхнього життя. З великою достовірністю змальовано одіж, зброю, прикраси, що дає змогу відтворити колорит індіанського життя, відчути правдоподібність. Образи героїв опоетизовані автором: це відважний і ніжний Чайбайабос, простодушний і сміливий Квазінд, струнка й гнучка Венона, прекрасна Нокоміс. Усі вони енергійні й відважні люди, котрі прагнуть до щастя і хочуть досягти його. У заключній частині поеми Гайявата закликає своїх співвітчизників жити у дружбі з білими й прислухатися до їх мудрих порад. Фінал пісні пронизаний настроями всепрощення.

Уперше наш читач зміг познайомитися з образом Гайявати в перекладі Буніна, згодом його перекладали відомі поети А. Майков, К. Бальмонт, К. Чуковський.

Перша половина 50-х років становить вершину в історії американського романтизму; романтичний рух зайняв три десятиріччя, а потім пережив смугу глибокого занепаду, залишивши нащадкам багатий художній і філософський спадок.

ОСНОВНІ ТВОРИ: «Пісня про Гайявату», «Пісня про рабство».

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ронгонен Л. И. Генри У. Лонгфелло и его поэма «Песнь о Гайавате».— М.,1982;

2. Шаламов В. Работа Бунина над переводом «Песни о Гайавате» // Вопр. лит.— 1963.— №4. С. 18—24.



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.