Обіньє, Теодор Аґріппа д’ - Біографія, життя і творчість письменника

(1552 - 1630)

ОБІНЬЄ, Теодор Аґріппа д’ (Aubigne, Theodore Agrippa d’ — 08.02.1552, Сентонж — 29.04.1630, Женева) - французький письменник.

Обіньє народився у протестантській сім’ї, здобув освіту в Орлеані, Женеві та Ліоні. Уже семирічним він перекладав із грецької мови. Виходець із дворянської родини, Обіньє був переконаним гугенотом і чверть століття воював проти католиків у лавах гугенотських військ. Він зажив слави людини із сильним, цільним характером, непохитною принциповістю, безмежною відданістю своїм ідеалам. Обіньє відзначався широкою освіченістю: добре знав античність, а також латинську, грецьку, давньоєврейську, італійську, іспанську мови, був обізнаний з природничими науками, математикою, астрономією, багато часу й уваги приділяв літературній праці.

Найвидатніший твір Обіньє — сповнені величної пристрасті «Трагічні поеми» («LesTragiques»). Це цикл, до якого входить сім книг-поем: «Злигодні», «Монархи», «Золота палата», «Вогні», «Гострі леза», «Мста», «Суд». Письменник створював їх з 1577 по 1598 pp. Уперше у повному обсязі «Трагічні поеми» видав сам автор у 1616 р. У них широко зображені історичні події французької дійсності 2-ої пол. XVI ст. Обіньє створив правдиву картину злигоднів, які охопили країну в бурхливу добу кривавих релігійних воєн між католиками та кальвіністами. Поет з болем пише про стражденну Францію, про розруху в країні, спричинену як внутрішньою боротьбою, так і чужинцями-інтервентами:

Я бачив, як промчав був рейтар по містах

І селах Франції. Загарбав він жадливо

Усе, а що не міг, — те він спалив гидливо.

Ці зайди-хижаки, узявши край на час,

Примарами руїн подивували нас,

Лишивши лиш золу й криваво-чорні плями.

За ворогом ми йшли жахливими шляхами.

Але оселі де? Огонь лиш замість них.

Застиглий зір мерців і стогони живих.

(Тут і далі пер. М. Терещенка)

Почуття скорботи викликають у поета злигодні народу, його бідність і безправність. Разючі інвективи спрямовані проти беззаконня влади:

Привласнили собі ви право і скарби.

А хто годує вас, той гине від журби!

Голодний землероб вмивається сльозами,

І просить хліба той, що бився з ворогами.

Не громадяни ви, а купка дикунів!

Омана брехунів — закони королів,

Безсилі для вельмож, жорстокі для голоти.

Чи скоро вас, кати, задушать заколоти?

Гнівним звинуваченням пройняте зображення родин Валуа і Гюїзів, брудної, підступної та кривавої королівської політики. Справжніми чудовиськами постають Генріх III, Катерина Медічі, їхнє папське оточення. Значне місце у поемі О. займає викриття розбещеності королівського двору.

Виступи Обіньє проти інквізиції набирають характеру протесту проти релігійної нетерпимості загалом. Поет був гугенотом, але релігійний фанатизм йому чужий. У книзі «Мста» він змалював вражаючі картини Варфоломіївської ночі, засудив розгул фанатизму.

В останній книзі «Трагічних поем» показаний суд над феодально-католицькою реакцією. який чинять всі сили добра та справедливості.

Будова поем своєрідна. У них немає єдиного логічного сюжету: сумні роздуми поета чергуються із сатиричними, сповненими ненависті виступами проти тиранів і катів, з картинами боротьби. Складним є образний світ поем. Поряд із реальними образами змальовані алегоричні постаті, використовуються біблійні міфи. Твір написаний у суворому тоні («...чи можна сміятися, коли ваш дім горить» — «Монархи»), сповнений героїчної патетики.

Обіньє є також автором політичних памфлетів, автобіографії «Його життя для його дітей» («Sa vie asesenfants», вид. 1729), «Всесвітньої історії» («Histoire universelle», 1600-1612; вид. 1616-1620), у якій є згадки про українських козаків : їхню мужню боротьбу проти турецько-татарської навали; роману «Пригоди барона Фенеста («Les aventures du baron de Faeneste», кн. 1—2 — 1617; кн. З — 1619; кн. 4 — 1630) — сатири на дворянство, у яких відчутний вплив Ф. Рабле.

Українською мовою окремі твори Обіньє переклали М. Терещенко і М. Москаленко.

За М. Шаповаловой

Цитати

«Я бачив, як промчав був рейтар по містах І селах Франції. Загарбав він жадливо Усе, а що не міг, — те він спалив гидливо. Ці зайди-хижаки, узявши край на час, Примарами руїн подивували нас, Лишивши лиш золу й криваво-чорні плями. За ворогом ми йшли жахливими шляхами. Але оселі де? Огонь лиш замість них. Застиглий зір мерців і стогони живих.»

— «Трагічні поеми»

«Привласнили собі ви право і скарби. А хто годує вас, той гине від журби! Голодний землероб вмивається сльозами, І просить хліба той, що бився з ворогами. Не громадяни ви, а купка дикунів! Омана брехунів — закони королів, Безсилі для вельмож, жорстокі для голоти. Чи скоро вас, кати, задушать заколоти?»

— «Трагічні поеми»

«...чи можна сміятися, коли ваш дім горить»

— «Монархи» (з циклу «Трагічні поеми»)

Ключові твори

  • «Трагічні поеми»1577-1598 (створення), 1616 (перше повне видання), поетичний циклНайвидатніший твір, що зображує історичні події Франції 2-ої пол. XVI ст. та злигодні релігійних воєн.
  • «Його життя для його дітей»1729 (видання), автобіографіяАвтобіографічний твір, що дає уявлення про життя та погляди автора.
  • «Всесвітня історія»1600-1612 (створення), 1616-1620 (видання), історичний твірІсторична праця, що містить згадки про мужню боротьбу українських козаків проти турецько-татарської навали.
  • «Пригоди барона Фенеста»1617-1630, романСатиричний роман на дворянство, у якому відчутний вплив Ф. Рабле.

Хронологія

  • 1552Народився Теодор Аґріппа д’Обіньє у Сентонжі.
  • 1559У семирічному віці перекладав із грецької мови.
  • 1577-1598Створював цикл «Трагічні поеми».
  • 1600-1612Працював над «Всесвітньою історією».
  • 1616Вперше у повному обсязі видав «Трагічні поеми».
  • 1616-1620Видання «Всесвітньої історії».
  • 1617-1630Видання частин роману «Пригоди барона Фенеста».
  • 1630Помер у Женеві.
  • 1729Видання автобіографії «Його життя для його дітей».

Цікаві факти

  • Обіньє був переконаним гугенотом і чверть століття воював проти католиків у лавах гугенотських військ.
  • Він добре знав латинську, грецьку, давньоєврейську, італійську, іспанську мови, а також був обізнаний з природничими науками, математикою та астрономією.
  • У його «Всесвітній історії» є згадки про українських козаків та їхню мужню боротьбу проти турецько-татарської навали.
  • Попри те, що Обіньє був гугенотом, релігійний фанатизм був йому чужий, і він засуджував його прояви, зокрема Варфоломіївську ніч.

Посилання на схожі матеріали:

Дата останньої редакції: 20 червня 2026

Пошук на сайті

📚 Асистент з літератури
Вітаю! Я допоможу вам розібратися з творами зарубіжної літератури — аналіз, образи героїв, біографії авторів. Просто напишіть наприклад назву твору чи автора. Про що запитаєте?
ШІ‑Асистент