ВЕРҐА, Джованні - Біографія, життя і творчість письменника

ВЕРҐА, Джованні - Біографія, життя і творчість письменника

(1840 - 1922)

ВЕРҐА, Джованні - творчість письменника

ВЕРҐА, Джованні (Verga, Giovanni — 31.08.1840, Kaтанія, Сицилія — 27.01. 1922, там само) — італійський письменник, основоположник веризму.

Народився на Сицилії у дворянській сім’ї. Був свідком висадки на острів загонів Гарібальді, відобразив цю подію у романтичних романах «Карбонарії в горах» («І carbonari della montagna», 1861-1962), «У лагунax» («Sullelagune», 1863). Другий період творчості (кінець 60-х — перша пол. 70-х pp.) пов’язаний з впливом літературної групи «Міланська богема» (письменник селився у Мілані у 1869 p.). Під впливом цієї школи Верґа створив романи «Грішниця» («Una reccatrice», 1866), «Єва» (1873), «Справжня тигриця»(1875), «Ерос» («Eros», 1875) перейшов на псевдоромантичні позиції, проповідуючи індивідуалізм і песимізм, одягнутий в манірну форму.

Новела «Недда» («Nedda», 1874), в якій звертається до життя сицилійських селян, відкриває новий, веристський, період творчості письменника (збірка новел «Життя полів» — «Vita іеі сатрі», 1880; «Сільські новели» — 1883; «На вулицях» - «Per le vie», 1883; романи «Сім’я Малаволья» — «І Malavoglia», 1881; «Майстер дон Джезуальдо» — «Maestrodon Gesualdo», 1889; драми «Сільська честь» — «Cavalleria rusticana», 1884; «Вовчиця» — «La Чи», 1896 та ін.).

Цей період вирізняється глибоким демократизмом, непідробною цікавістю до життя низів, значимістю та актуальністю проблематики, народністю мови, але також і надмірним фізіологізмом, фаталістичними уявленнями, тобто йому притаманні основні риси веризму, який Верґа очолив у 80-90-их pp. (після опублікування у 1880 р. маніфесту веризму, написаного ним спільно з Луїджі Капуана).

Одним з найяскравіших зразків веризму у творчості Верґа є новела «Сільська честь», яка увійшла у збірку «Життя полів» (1880). Популярність новели спонукала Верґе створити однойменну драму, вперше поставлену в 1884 р. в Турині з участю Е. Дузе в ролі Сантуцци (Санти). Написана на цей сюжет однойменна опера П. Масканьї «Сільська честь» (1890) була першим зразком веристичної опери. Вона й принесла новелі Верґа всесвітню славу.

Останній виступ письменника — новела «Від твого до мого» (1905, за однойменною п’єсою 1903 р.).

Одним із найбільших недоліків драматургічної творчості Верґа критика вважає надмір насилля. Здається, ніби кожна його п’єса «пахне» злочинами та вбивствами, перелюбом і самогубствами. На думку дослідника його творчості Є. Боутета, це насилля значною мірою спотворює враження від сицилійської дійсності. Верґа, стверджує він, лише вдає, що його персонажі реальні, а фактично зображує не реальних сицилійців, а ті невротичні кліше, які склалися в уявленні іноземців.

Верґа як найвидатніший представник веризму справив великий вплив на всю італійську літературу кінця XIX — початку XX ст., зокрема і на італійський неореалізм.

І. Франко в статті «Джозуе Кардуччі» (1907) відніс Верґа до тієї «плеяди талановитих письменників, якою пишається з’єдинена Італія». Укра-їнською мовою окремі твори Верґа переклали М. Вишневськата та Ш. Корунець.


В. Луков



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.