ГОМЕРОВА «ІЛІАДА» - Хрестоматія з зарубіжної літератури

ГОМЕРОВА «ІЛІАДА» - Хрестоматія з зарубіжної літератури

Найбільше грецьких міфів ми зустрічаємо в Гомерових поемах «Іліада» і «Одіссея». Ці епічні твори для греків були справжньою скарбницею поезії, джерелами давньої історії і загалом найвищої мудрості. Про їх автора, Гомера, відомостей майже не збереглося. За легендою, бард був сліпим. Сім грецьких міст змагалися за право називатися його батьківщиною, а в столиці Єгипту Александрії було споруджено храм поета Гомерейон. «Іліада» укладалася з усних народних міфів протягом століть, і тільки про записаний варіант можна говорити як про авторський — гомерівську «Іліаду».

Міфи — це не історія, вони поетичний опис, а можливо, й фантастичне узагальнення її. Проте з цієї поеми ми дізнаємось дуже багато про реальні умови життя в сиву давнину. Грецька міфологія — справжній народний епос, в якому широко замальовується дійсність, відтворюються визначні події з життя народу. Для міфів характерні повільний, неспішний розвиток дії, безсторонність того, хто веде оповідь, щедре використання різних поетичних зворотів, зокрема порівнянь, наявність часто повторюваних словосполучень, сталих епітетів.

В «Іліаді» змальовується реальна подія — Троянська війна, яка точилася між ахейцями і троянцями. Поема розповідає про облогу міста Трої, або Іліона (звідси назва «Іліада»), яке справді існувало та було кілька разів зруйновано впродовж своєї історії. Це довели розкопки, здійснені великим аматором античності Шліманом у XIX ст.

Дія в «Іліаді» відбувається на десятому році Троянської війни й точиться протягом 50-ти днів. За міфом, син троянського царя Паріс зганьбив царя Спарти Менелая. Скориставшись його гостинністю, він викрав Менелаєву дружину — прекрасну Єлену, захопив зі скарбниці всі коштовності й утік під захист мурованих стін Трої. Брат Менелая Агамемнон зібрав численне військо й розпочав облогу Трої. З Агамемноном прийшли під Трою славетні вожді — хитромудрий Одіссей, могутній Ахілл та ін.

«Іліада» починається зі сварки Ахілла з Агамемноном. Ображений царем, найсильніший і найхоробріший герой Ахілл залишає військо, після чого воно починає зазнавати поразок. Тоді друг Ахілла Патрокл бере його зброю, шолом, лати і стає до герцю з ватажком троянців Гектором. З допомогою Зевса й Аполлона Гектор убиває Патрокла. Смерть друга змусила Ахілла забути особисту образу. Він повертається до війська. Від руки Ахілла гине сила троянців і головний захисник Іліона Гектор. Уночі до Ахілла приходить Пріам, старий батько Гектора, цар Трої. Він благає віддати йому тіло сина. Зворушений Ахілл не може відмовити. Похороном Гектора й закінчується поема.

Події в Гомера тлумачаться за міфологічним світоглядом — боги активно втручаються у життя героїв. Поема має два плани. Поет спостерігає за реальним життям. Вчинки його героїв вмотивовані конкретними обставинами, середовищем, логікою характерів, але поет дає їм інше пояснення: для Гомера типове міфологічне сприйняття світу.

Герої Гомера бувають величні, як боги, а боги — то людська подоба, а не безплотні духи. Вони наскрізь земні. З одного боку, боги є втіленням уявлення про ідеальну людину; вони сильніші за людину, могутні і прекрасні. З іншого боку, Гомерові боги мають людські вади, їхня поведінка не завжди бездоганна. Коли боги і люди стають до герцю, трапляється, що прості смертні долають богів.

«Іліада» — типовий приклад епічної поезії. Гомер не висловлює безпосередньо своїх уподобань, але цілком зрозуміло, що в нього немає зневаги або ненависті до троянців. Часом навіть важко вирішити, кому надати перевагу — Ахіллові чи його головному супротивникові Гектору.

В «Іліаді» змальовується війна, проте весь твір пройнятий пафосом людяності. Війна — це лихо, від якого страждають і ахейці, і троянці. Гомерів Зевс каже, що ненавидить бога війни. Греки були життєлюбами, вміли цінувати земні радощі й не сподівались, що після смерті комусь буде краще, ніж на цьому світі.

Українською мовою «Іліаду» перекладали чимало поетів: Іван Франко, Леся Українка, Петро Ніщинський. Повний переклад здійснив Степан Руданський, але він був далеким від оригіналу. Найдосконалішим вважається переклад Бориса Тена. Перекладач зумів відтворити віршовий розмір поеми — гекзаметр, який, на думку деяких дослідників, підказаний поетові рокотанням хвиль, нагадує дихання моря.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.