ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ
Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Ярослав Гашек
(1883—1923)
Ярослав Гашек народився в сім'ї вчителя. Коли помер батько, Ярославові було 13 років. З цього часу розпочалося його трудове життя. Цикл гуморесок «У старій аптеці» відтворює сценки, що запали в свідомість письменника, коли він служив «хлопчиком» у крамниці. 1899 р. Гашек вступає до комерційного училища, після закінчення якого працює в банку. 1901 р. на шпальтах газети «Народні листи» вперше з'являється підпис Ярослав Гашек. Навіть ставши професійним літератором, Гашек часто мусив шукати «приробітків», подеколи дуже несподіваних — редагувати журнал «Світ тварин» чи торгувати собаками.
Гашек був великим містифікатором, що допомагало йому виявляти абсурдне й комічне в самому житті. Ще за життя він став героєм цілої серії анекдотів, більшість з яких він сам і придумав і згодом літературно обробив.
Найвдалішою містифікацією Гашека є створена ним пародійна «партія поміркованого прогресу в межах законності», яка остаточно сформувалася в 1911 p., випустивши власний маніфест і висунувши свого «лідера» до парламенту.
Своїй літературній творчості Гашек, здавалося б, не надавав серйозного значення. Писав легко і швидко, будь-де і будь-коли. Тільки з 1900 до 1915 р. він опублікував понад тисячу оповідань і фейлетонів, брав участь у створенні понад десяти п'єс, написав два романи і повість для дітей, які потім загубились.
Напередодні першої світової війни Гашек стає професійним журналістом і письменником. Пів-Європи і Азії об'їздив у 1918 — 1920 pp. як журналіст і політ працівник Червоної Армії.
Після подорожі по Галичині Гашек звернувся у своїх творах до української теми (оповідання «Клятий русин» перегукується з поемою Юрія Федьковича «Дезертир», а фейлетони «Нещасний випадок з котом», «Байка про мертвого виборця» — з деякими творами Івана Франка, Осипа Маковея, Леся Мартовича).
За час війни Гашек двічі побував у Києві — першого разу він потрапив до Дарницького табору для військовополонених, а вдруге — у складі батальйону чеських добровольців. Починаючи з літа 1916 p., майже в кожному номері газети «Чехословян», яка виходила чеською мовою в Києві, він друкує свої гуморески, вірші, публіцистичні статті під псевдонімом В. Станко.
Повернувшись на батьківщину 1920 p., письменник за неповних два роки створює більшу частину свого «Швейка...». Роман про Швейка створювався в незвичайних умовах. Чимало з нескінченних історій, що їх переповідає герой, були почуті Гашеком у шинку і там же записані. Письменник продиктував книжку своєму секретареві без будь-якої попередньої роботи.
«Пригоди бравого вояка Швейка» увібрали в себе весь життєвий досвід Гашека. Роман з повним правом можна вважати автобіографічним. І водночас — це один з перших антивоєнних романів у літературі XX ст. Головне в образі Швейка — позиція саботажу під личиною лояльності. Поетика образу Швейка — поетика розіграшу. У цій особливості полягає основне художнє відкриття Гашека. Якщо порівнювати Швейка із Санчо Пансою, слугою Семом Уеллером із «Записок Піквікського клубу» Діккенса, з Тартареном із Тараскону — героєм Доде, Швейк — не просто комічний персонаж, а тип народного коміка. Це — новий комічний образ світової літератури, хоч багато в чому він нагадує відомих фольклорних персонажів Іванушку і Дурня-Гонзу або традиційний народний образ метикуватого солдата чи, скажімо, героїв шахрайського роману, коміків з фабльо чи шванків. Вийшовши за межі роману, Швейк почав жити своїм самостійним життям, а такого «продовження» життя художніх образів не так уже й багато в світовій літературі.
Перші переклади творів Гашека з'явилися в Україні 1927 р. Це було оповідання «В рідному місті». В 1928 р. з'являється окремим виданням збірка гуморесок «Солідне підприємство». Цього ж року в Київському театрі ім. І. Франка було здійснено першу інсценізацію «Пригод бравого вояка Швейка» за участю видатного українського актора Гната Юри. Відтоді твори Гашека виходили в Україні понад 20 разів. До сторічного ювілею письменника у видавництві «Дніпро» вийшов двотомник Гашека. Серед перекладачів варто назвати Остапа Вишню, Степана Масляка.