ЯРОСЛАВ ГАШЕК - Хрестоматія з зарубіжної літератури

ЯРОСЛАВ ГАШЕК - Хрестоматія з зарубіжної літератури

(1883—1923)

Ярослав Гашек народився в сім'ї вчителя. Коли помер батько, Ярославові було 13 років. З цього часу розпочалося його трудове життя. Цикл гуморесок «У старій аптеці» відтворює сценки, що запали в свідомість письменника, коли він служив «хлопчиком» у крамниці. 1899 р. Гашек вступає до комерційного училища, після закінчення якого працює в банку. 1901 р. на шпальтах газети «Народні листи» вперше з'являється підпис Ярослав Гашек. Навіть ставши професійним літератором, Гашек часто мусив шукати «приробітків», подеколи дуже несподіваних — редагувати журнал «Світ тварин» чи торгувати собаками.

Гашек був великим містифікатором, що допомагало йому виявляти абсурдне й комічне в самому житті. Ще за життя він став героєм цілої серії анекдотів, більшість з яких він сам і придумав і згодом літературно обробив.

Найвдалішою містифікацією Гашека є створена ним пародійна «партія поміркованого прогресу в межах законності», яка остаточно сформувалася в 1911 p., випустивши власний маніфест і висунувши свого «лідера» до парламенту.

Своїй літературній творчості Гашек, здавалося б, не надавав серйозного значення. Писав легко і швидко, будь-де і будь-коли. Тільки з 1900 до 1915 р. він опублікував понад тисячу оповідань і фейлетонів, брав участь у створенні понад десяти п'єс, написав два романи і повість для дітей, які потім загубились.

Напередодні першої світової війни Гашек стає професійним журналістом і письменником. Пів-Європи і Азії об'їздив у 1918 — 1920 pp. як журналіст і політ працівник Червоної Армії.

Після подорожі по Галичині Гашек звернувся у своїх творах до української теми (оповідання «Клятий русин» перегукується з поемою Юрія Федьковича «Дезертир», а фейлетони «Нещасний випадок з котом», «Байка про мертвого виборця» — з деякими творами Івана Франка, Осипа Маковея, Леся Мартовича).

За час війни Гашек двічі побував у Києві — першого разу він потрапив до Дарницького табору для військовополонених, а вдруге — у складі батальйону чеських добровольців. Починаючи з літа 1916 p., майже в кожному номері газети «Чехословян», яка виходила чеською мовою в Києві, він друкує свої гуморески, вірші, публіцистичні статті під псевдонімом В. Станко.

Повернувшись на батьківщину 1920 p., письменник за неповних два роки створює більшу частину свого «Швейка...». Роман про Швейка створювався в незвичайних умовах. Чимало з нескінченних історій, що їх переповідає герой, були почуті Гашеком у шинку і там же записані. Письменник продиктував книжку своєму секретареві без будь-якої попередньої роботи.

«Пригоди бравого вояка Швейка» увібрали в себе весь життєвий досвід Гашека. Роман з повним правом можна вважати автобіографічним. І водночас — це один з перших антивоєнних романів у літературі XX ст. Головне в образі Швейка — позиція саботажу під личиною лояльності. Поетика образу Швейка — поетика розіграшу. У цій особливості полягає основне художнє відкриття Гашека. Якщо порівнювати Швейка із Санчо Пансою, слугою Семом Уеллером із «Записок Піквікського клубу» Діккенса, з Тартареном із Тараскону — героєм Доде, Швейк — не просто комічний персонаж, а тип народного коміка. Це — новий комічний образ світової літератури, хоч багато в чому він нагадує відомих фольклорних персонажів Іванушку і Дурня-Гонзу або традиційний народний образ метикуватого солдата чи, скажімо, героїв шахрайського роману, коміків з фабльо чи шванків. Вийшовши за межі роману, Швейк почав жити своїм самостійним життям, а такого «продовження» життя художніх образів не так уже й багато в світовій літературі.

Перші переклади творів Гашека з'явилися в Україні 1927 р. Це було оповідання «В рідному місті». В 1928 р. з'являється окремим виданням збірка гуморесок «Солідне підприємство». Цього ж року в Київському театрі ім. І. Франка було здійснено першу інсценізацію «Пригод бравого вояка Швейка» за участю видатного українського актора Гната Юри. Відтоді твори Гашека виходили в Україні понад 20 разів. До сторічного ювілею письменника у видавництві «Дніпро» вийшов двотомник Гашека. Серед перекладачів варто назвати Остапа Вишню, Степана Масляка.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.