Вільгельм Гауф
(1802—1827)
Коротке життя Вільгельма Гауфа було насичене не зовнішніми подіями, а невтомною творчою працею, внутрішнім напруженням. Він походив з родини німецького чиновника, рано залишився без батька і провів дитинство у родичів. Вільгельм Гауф дуже багато читав, а вечорами переповідав прочитане домашнім, намагаючись привести все до гармонії, до щасливого кінця.
Хлопчик закінчив теологічне (богословське) відділення університету, захоплювався античною літературою та історією. Згодом служив домашнім учителем в родині відомого мецената, де і почав писати книжки: історичні романи, казки, гуморески. Він дуже цікавився фольклором, ретельно його збирав і вивчав.
Вільгельм Гауф уклав три альманахи казок. У першому альманасі «Караван» (1826) купці, що відпочивають на привалі, згадують пригоди і випадки, які трапилися з ними на екзотичному Сході. Альманах «Олександрійський шейх» (1827) складають також східні казки. Щодо змісту третього альманаху «Шинок в Шпесарті», який вийшов після смерті його укладача (1828), то до нього ввійшли казки німецького Середньовіччя.
Гауф зібрав і обробив велику кількість казок, прагнучи внести поезію у буденне життя пересічної людини. «Світ дорослих,— говорив він,— давно втратив довіру до прекрасної королеви Фантазії та її доньки — Казки». Відновлюючи казки, Гауф підкреслював особливості казкових сюжетів, поетичного принципу казки, що будується на співпереживанні, співчутті, органічній єдності реальності й вигадки, буденного й піднесеного. «Ми жили в тих розповідях, ми думали і відчували разом з тими людьми... Казка ставала для нас реальністю або ж, навпаки, реальність ставала казкою, бо ми творили і жили в казці». Ту ж думку пояснює юнакам мудрий старий оповідач казок в «Олександрійському шейху»: «Слухаючи те, що вигадано іншими, ви самі творите разом з ними. Ви не затримуєтесь на предметах оточення, на звичайних своїх думках — ні, ви все співпереживаєте: це з вами траплялися всі чудеса — таку участь ви брали в тому, про що йшлося, так ваш дух здіймався за оповіддю над існуючим, що здавалось вам не таким прекрасним, не таким привабливим, так ваш дух ширяв вільно і безмежно у невідомих горних сферах».