ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ
Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Підпишись на соціальні мережі та отримай крипту
Генрі Лонгфелло
(1807—1882)
Генрі Уодсуорт Лонгфелло, американський поет, народився у 1807 р. в Портленді. Його предки прибули до Америки в 1620 р. серед перших європейців на легендарному пароплаві «Мей Флауер» («Травнева квітка»). Генрі Лонгфелло вчився в найкращих коледжах Америки і вдосконалював свою освіту, подорожуючи Європою. Після повернення на батьківщину три-валий час працював професором Гарвардського університету, одного з найпрестижніших у країні.
Генрі почав писати вірші в тринадцять років. Загалом вони були гарними, нагадуючи твори його сучасників — європейських романтиків. Серед творів Лонгфелло — «Вірші про рабство», просякнуті гарячим співчуттям до чорних невільників і гірким соромом громадянина за свою Америку, в якій тоді процвітало рабство.
Лонгфелло ознайомив співвітчизників з кращими взірцями поезії різних країн. Він видав 31 том перекладної поезії. Двадцятий том було присвячено народам тодішньої Російської імперії. Поетична Україна в них була представлена думою «Втеча трьох братів з Азова», народною піснею про смерть полковника М. Пушкаря та піснею — романсом «їхав козак за Дунай».
Деякі вірші Лонгфелло американські діти й тепер вивчають напам'ять. Але найвідоміший його твір — «Пісня про Гайавату» (1855).
Гайавата жив у XIV ст. і був вождем одного з племен північноамериканських аборигенів — індіанців. Він доклав чимало зусиль, аби утворити Союз (Велику Лігу) ірокезьких племен, укласти «вічний мир» між народами, припинивши братовбивчі війни, які до того весь час точилися між різними індіанськими племенами.
У пам'яті та в міфах індіанців Гайавата залишився народним героєм і пророком. Міфам, що переповідалися з уст в уста, Лонгфелло надав віршованої форми і об'єднав у «Пісню про Гайавату».
Українською мовою «Пісню про Гайавату» переклав на початку нашого століття відомий поет Олександр Олесь. До творчості Лонгфелло звертався і Панас Мирний. Так, в альманасі «На вічну пам'ять Котляревському» (1904) було Haдруковано «Декілька пісень про Гайавату» (уривки з поеми) у його перекладі, здійсненому, напевно, з російського варіанту, що належав Івану Буніну, «Вірші про рабство» перекладав на засланні Павло Грабовський.
За ритмікою і текстуально дуже близький до того, що написав Лонгфелло, переклад К. Шмиговського.