ГЕНРІ ЛОНГФЕЛЛО - Хрестоматія з зарубіжної літератури

(1807—1882)

Генрі Уодсуорт Лонгфелло, американський поет, народився у 1807 р. в Портленді. Його предки прибули до Америки в 1620 р. серед перших європейців на легендарному пароплаві «Мей Флауер» («Травнева квітка»). Генрі Лонгфелло вчився в найкращих коледжах Америки і вдосконалював свою освіту, подорожуючи Європою. Після повернення на батьківщину три-валий час працював професором Гарвардського університету, одного з найпрестижніших у країні.

Генрі почав писати вірші в тринадцять років. Загалом вони були гарними, нагадуючи твори його сучасників — європейських романтиків. Серед творів Лонгфелло — «Вірші про рабство», просякнуті гарячим співчуттям до чорних невільників і гірким соромом громадянина за свою Америку, в якій тоді процвітало рабство.

Лонгфелло ознайомив співвітчизників з кращими взірцями поезії різних країн. Він видав 31 том перекладної поезії. Двадцятий том було присвячено народам тодішньої Російської імперії. Поетична Україна в них була представлена думою «Втеча трьох братів з Азова», народною піснею про смерть полковника М. Пушкаря та піснею — романсом «їхав козак за Дунай».

Деякі вірші Лонгфелло американські діти й тепер вивчають напам'ять. Але найвідоміший його твір — «Пісня про Гайавату» (1855).

Гайавата жив у XIV ст. і був вождем одного з племен північноамериканських аборигенів — індіанців. Він доклав чимало зусиль, аби утворити Союз (Велику Лігу) ірокезьких племен, укласти «вічний мир» між народами, припинивши братовбивчі війни, які до того весь час точилися між різними індіанськими племенами.

У пам'яті та в міфах індіанців Гайавата залишився народним героєм і пророком. Міфам, що переповідалися з уст в уста, Лонгфелло надав віршованої форми і об'єднав у «Пісню про Гайавату».

Українською мовою «Пісню про Гайавату» переклав на початку нашого століття відомий поет Олександр Олесь. До творчості Лонгфелло звертався і Панас Мирний. Так, в альманасі «На вічну пам'ять Котляревському» (1904) було Haдруковано «Декілька пісень про Гайавату» (уривки з поеми) у його перекладі, здійсненому, напевно, з російського варіанту, що належав Івану Буніну, «Вірші про рабство» перекладав на засланні Павло Грабовський.

За ритмікою і текстуально дуже близький до того, що написав Лонгфелло, переклад К. Шмиговського.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.