ГАРРІЄТ БІЧЕР-СТОУ - Хрестоматія з зарубіжної літератури

(1811 —1896)

Світова література небагато знає творів, чия доля склалася так щасливо, як роману Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» (1852). Гіркому життю героя книжки співчували мільйони людей. Написано і видано роман у Сполучених Штатах Америки, найдемократичнішій у той час країні, на Півдні якої тисячі негрів знаходились в узаконеному рабстві. Вони працювали на бавовникових, тютюнових, цукрових плантаціях, прислужували у палацах білим леді й джентльменам. Без чорних, без рабів годі було уявити життя на американському Півдні. Тільки самі ці негри життя не мали. За законом їх не можна було навчати грамоті, зате можна було купувати і продавати. Проти важкого становища негрів, яке соромом і гнівом сповнювало чесні серця, протестувало чимало американців, передусім на Півночі країни. Священики, журналісти, державні діячі і просто чесні люди об'єднувались у громади, ставали активними аболіціоністами, тобто прибічниками негайного скасування рабства, виступали в пресі, на зборах, мітингах, допомагали рабам тікати від господарів, збирали гроші на негритянські школи, писали листи президентам і петиції до законодавців, друкували спогади колишніх рабів. А поети і письменники складали вірші й романи, де розповідалося про нестерпне життя рабів. До таких людей належала і американська письменниця Гаррієт Бічер-Стоу.

Народилася Гаррієт Бічер у 1811 р. в маленькому містечку Лічфілді (штат Коннектикут), де її батько був приходським священиком. Як і інші діти Лемана Бічера, виховувалася у християнській вірі й моралі, якої свято дотримувалася протягом усього життя. Пізніше Гаррієт разом з родиною перебралася до Цинцинатті, де вони з сестрою заснували «Західний жіночий інститут», навчали дівчаток і навіть самі писали для них підручники. У 1836 р. Гаррієт Бічер одружилася з активним аболіціоністом, доктором богослов’я Стоу. Ставши матір'ю, виховувала синів, писала оповідання, які друкувала в газетах і часописах. Заодно з чоловіком і братом Генрі, що також був священиком і аболіціоністом, Гаррієт Бічер-Стоу всім серцем переживала всі перипетії боротьби з рабством.

Письменниця була знайома з колишніми рабами, їхнім життям. Вона почала писати оповідання про життя негрів, що згодом лягли в основу роману про чудову, чесну і благородну людину, негра дядька Тома, його життя і трагічну долю. Будучи гарним слугою південного плантатора, чесним, працьовитим, покірним і слухняним, сильним і розумним, він був проданий торгівцю рабами, як тільки хазяїну знадобилися гроші. Том ніколи не опирався хазяям, вважаючи своїм обов'язком перед Богом і людьми служити їм.

Він був розлучений з дружиною і дітьми, жив у різних білих людей, доки не потрапив до жорстокого плантатора, з чиєї волі благородну людину, не здатну ні на яку підлість, було забито.

Розказана просто й емоційно, історія поневірянь негра Тома зворушила серця багатьох американців, сповнила їх співчуттям до нещасних і знедолених, збудила громадську думку.

Через рік Гаррієт Бічер-Стоу видала ще одну книжку, де було зібрано розповіді колишніх рабів, документи, листи, що слугували матеріалом для невигаданої історії про дядька Тома. У 1861 р. в США розпочалася Громадянська війна між Північчю і Півднем, однією з причин якої були рабство, боротьба за його відміну. У 1863 р. президент США Авраам Лінкольн видав Прокламацію, за якою скасовувалося рабство на всій території країни. Було звільнено понад чотири мільйони американських рабів. А коли це сталося, Лінкольну представили авторку «Хатини дядька Тома», і президент сказав незабутні слова про маленьку жінку, яка виграла велику війну. Адже книжка, написана нею, схилила на бік рабів тисячі й тисячі тих, хто став бійцями проти рабства, і зробила просто неможливою атмосферу, коли одна людина володіла іншою.

Гаррієт Бічер-Стоу прожила довге життя, написала ще кілька книжок, але «Хатина дядька Тома» залишилась кращим твором американської письменниці. У листі до Бориса Грінченка Михайло Коцюбинський, торкаючись перекладу книжок для дітей, писав: «З старих книжок бажалось би бачити в перекладі... «Хату діда Хоми» Бічер-Стоу, котра, як пам'ятаю, зробила на мене такий добродійний вплив...»







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.