Шпори з курсу історія зарубіжної літератури (XVIII-XIX cт.) - Для студентів ВНЗ -

Розкрийте особливості композиції і образної системи роману Життєва філософія кота Мура Е.Т.А. Гофмана

"Життєва філософія Кота Мурра". Це один із самих найвизначніших творів письменника.

Основна тема роману - конфлікт художника з дійсністю. Світ фантастики зовсім зник зі сторінок роману, за винятком деяких другорядних деталей, пов'язаних з образом майстра Абрагама, і вся увага автора зосереджена на реальному світі, на конфліктах, які відбувалися в сучасній йому Німеччині.

Головний герой кіт Мурр - антипод Крейслера, його пародійний двійник, пародія на романтичного героя. Драматичній долі справжнього художника, музиканта Крейслера протиставлено буття "освіченого" філістера Мурра.

Увесь кошачо-собачий світ у романі - сатирична пародія на німецьке суспільство: аристократію, чиновників, студентські угрупування, на поліцію тощо.

Мурр думав, що він визначна особистість, вчений, поет, філософ, а тому літопис свого життя вів "з повчанням кошачої молоді". Але в дійсності Мурр був уособленням "гармонійного нахаби", який такий ненависний романтикам.

Творчий метод Е.Т.А.Гофмана

✵ Романтичний план.

✵ Тяжіння до реалістичної манери.

✵ Мрія завжди розвіюється перед тягарем реальності. Безсилля мрії викликає іронію, гумор.

✵ Гумор Гофмана змальований у сумних тонах.

✵ Двоплановість творчої манери.

✵ Невирішеність конфлікту між героєм і зовнішнім світом.

✵ Головний герой - людина творча (музикант, художник, письменник), якій досяжний світ мистецтва, казкової фантастики, де він може реалізувати себе і знайти притулок від реальної буденності.

✵ Конфлікт художника із суспільством.

✵ Протиріччя між героєм і його ідеалами, з одного боку, і дійсністю - з іншого.

✵ Іронія - суттєвий компонент поетики Гофмана - набуває трагічного звучання і заключає в собі поєднання трагічного і комічного.

✵ Переплетіння і взаємопроникнення казково-фантастичного плану з реальним.

✵ Протиставлення світу поетичного і світу буденної прози.

✵ В кінці 10-х рр. XX ст. - посилення суспільної сатири в його творах, звертання до явищ сучасного суспільно-політичного життя.