Характеризуйте систему дійових осіб в романі В. Скотта Айвенго. (вигадані персонажі та історичні особи). Образ Айвенго, схематизм в зображенні головного героя роману
І. Дійові особи твору. (У романі подані образи як реальних історичних осіб (Річард Левове Серце, принц Джон), так і вигаданих героїв (лицар Айвенго, леді Ровена, Ребека, Седрик Ротервудський та інші.)
ІV. Образ короля Річарда І. (Король Річард - справжній лицар: сміливий, мужній, відчайдушний, чесний. Виступає не тільки як захисник інтересів баронів - норманів, а й корінного населення Англії - саксів, інтересів простого народу Англії. Він вміє чудово спілкуватися як із вищим світом, так і з простим народом. Проте, слава мужнього воїна була для нього дорожче за славу мудрого правителя.)
V. Норманські барони в романі "Айвенго". (В зображенні В. Скотта норманські барони - пихаті, нахабні люди, для яких не існує ані законів, ані моралі. Найяскравіший з цих образів - лицар ордену храмовників Бріан де Буагільбер. Він дуже честолюбний. Для нього і релігія, і лицарський орден, і люди - засоби досягнення особистої мети.)
Характеристика Айвенго:
✵ Наділений великою силою, мужністю, хоробрістю.
✵ Віддано служив королю Річарду, патріот своєї країни.
✵ Простий пілігрим, чесний і безкомпромісний, цінував справжню святиню, віру у Христа.
✵ На щиті мав напис: "Позбавлений Спадку". Це його девіз, ніколи не вдавався до ганебних вчинків з метою збагачення.
✵ Вірний законам лицарства, поспішав на допомогу ображеним.
✵ Кохання - вірність. Чисте і палке. Кохав віддано, не сподіваючись на відповідь.
✵ Здійснив багато подвигів, за які народ прославив його ім'я в піснях та баладах.
Крім Айвенго у романі присутній ще один справжній лицар. Звичайно ж, це Річард Левине Серце. Річарда понад усе цікавило життя простого мандрівного лицаря, для нього найдорожче - слава, яку він здобув самостійно своєю твердою рукою й мечем, ніж перемога, здобута на чолі стотисячного війська. Це про нього Ревекка, яка спостерігала з башти за поєдинком, сказала: "Він іде на битву, мов на веселий бенкет. Не тільки сила м'язів керує його ударами - здається, ніби він усю свою душу вкладає в кожен удар, що наносить ворогу. Це страшне й величне видовище, коли рука й серце однієї людини перемагає сотні людей". Хоча історичний образ Річарда не був романтичним лицарем без страху й догани.
Особливу увагу у творі привернули жіночі образи. Якщо білява леді Ровена являла собою досить типовий романтичний образ прекрасної дами, заради якої лицар здійснював свої подвиги, і яка у фіналі блискуче грала роль заслуженої винагороди, то образ красуні - єврейки Ревекки - більш складний. Через своє походження вона поставлена в особливе становище. Смілива й великодушна Ревекка висловила своє ставлення до подій, що відбувалися. Вступаючи у суперечку з Айвенго, в якого вона таємно закохана, Ревекка назвала лицарські подвиги пожертвою демону марнославства, само спалюванням перед Молохом. Ревекка також мала власні поняття про честь. Саме вона в ситуації вибору між життям і смертю вела філософські суперечки з непокірливим храмовником про роль долі. Вона здатна була об'єктивно оцінити характер свого жорстокого викрадача Буагільбера. Вона приречена бути щасливою: Ревекка втілила ідею автора про те, що "самовідречення і самопожертва пристрастями в ім'я обов'язку рідко бувають винагородженні і що внутрішня свідомість виконаних обов'язків дає людині справжню винагороду - душевний спокій...".
Роман закінчився весіллям Айвенго та Ровени, і присутні під час весілля знатні нормани й сакси зрозуміли, що "мирними засобами могли досягти набагато більших успіхів", "побачили в союзі цієї сім'ї запоруку майбутнього миру і згоди двох племен; з того часу ці ворогуючі племена злились і втратили свою відмінність".
Посилання на схожі матеріали:
Дата останньої редакції: 10 березня 2026