Сонет

СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ

Сонет (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається із 14-ти рядків, з чіткою визначеною системою римування та строгою будовою. Вперше сонет виник на початку XIII ст. в Італії. Серед різних видів сонета виділяються два головних — італійський та англійський. Упродовж п'яти століть сонет у європейській поезії посідав панівне становище серед інших ліричних жанрів.

Найвидатнішими майстрами сонета були Ф. Петрарка, Мікеланджело, В. Шекспір, Дж. Мільтон та ін.