Філософські основи англійського сентименталізму - ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА. ТВОРЧІСТЬ Д. ДЕФО, Д. СВІФТА
Історія зарубіжної літератури XVII-XVIII ст.
Сентименталізм могутньою хвилею прокотився у XVIII столітті країнами Європи. Його батьківщина — Англія. Назву запропонував Лоуренс Стерн, назвавши свою мандрівку Францією «сентиментальною», відтворивши перед читачем у повісті «Сентиментальна подорож» своєрідне «блукання серця». Проте, культ почуття, афектацію духовного страждання, поезію сліз узаконив ще до нього у літературі та мистецтві С. Річардсон.
На відміну від класицистів, що оспівували переважно героїв та героїчне, сентименталісти звернулись до людей простих, гнаних, пригнічених, слабких.
На зміну піднесеному та величному, що було домінантою класицизму, сентименталісти внесли в літературу зворушливе.
Класицисти не помічали природи; у творах сентименталістів, навпаки, природа посіла гідне місце. Споглядання її краси, мирне спілкування з нею простих людей — ось ідеал сентименталістів:
— прикрашання та ідеалізація дійсності;
— прагнення розчулити читача;
— герой — проста людина;
— пейзаж — картини природи, відчуті серцем;