Загальна характеристика творчості Шекспіра. Періодизація, естетика, ідейна складова

Загальна характеристика творчості Шекспіра. Періодизація, естетика, ідейна складова

Історія зарубіжної літератури XV-XVI ст.

Трагедія помсти має таємний злочнн, дух вбивства, що вимагає видплати6 безумство, пошук доказів, театр у театри, державний фон, макеавелізм антагоніста, театральна майстерність месник

3 етапи творчості: 1) оптиміст (комедії, хроніки(нещасні та трагічні долі королів, зради/ правитель не достатьно талановитий), трагедії) не визнає відокремлення політики від моралі/мета злодіяння – влада, а її досягнення лише видимість. Правитель і народ – головне питання Шекспіра. Проблема влади з проблемою особистості 2)трагічний 3)романтичний за сюж бароковий

Шекспірівська сцена – архітектурна установа, поміст піднятий над землеюна висоту людського зросту. Комедії Шекспіра: 1) ком раннього періоду (оптимистичний період, комізм) Комедія помилок, Два 'веронці

2) романтичні ком (тема кохання, сполучена з ісп любовно-авантюрною ком) Сон літньої ночі, Венец купец – завжди зак весіллям

3) проблемні, жорсткі ком (ком філософ хар зі складним сюжетом) Міра за міру

Трагедії: римський «Юлій цезар», пристрасті «Ромео і Джульєта», помсти(проблеми людини, побутовий злочин – хар антигероя, стан душі героя явно використ худ умовність, гине герой – гине весь трагічний світ), на основі істор хронік(проблема держави, смерть людей що вмали вплив на державу, стан душі героя хар сном, фінал є відкритим).

трагедия «Ромео и Джульетта». Эта трагедия не абсолютно мрачная. Обстановка действия солнечная, яркая атмосфера всеобщей радости. То, что случилось с героями, случилось случайно – убийство Меркуцио, Ромео убивает Тибальда. Когда Р и Д тайно венчаются, гонец случайно опаздывает. Шекспир показывает, как череда случайностей приводит к гибели героев. Главное, что мировое зло не приходит в души героев, они умирают чистыми. Шекспир хочет сказать, что они умерли как последние жертвы средневековья.

Исторические хроники: «Генрих VI», «Ричард III», «Король Джон», «Генрих IV »,Генрих V". Хроники очень объемны. Хотя в них происходят самые мрачные события, основа оптимистическая. Торжество над средневековьем.

В этих условиях Шекспир отходит от веры в идеального монарха. Усиливается критический пафос его творчества. Шекспир выступает и против феодальной реакции, и против буржуазного эгоизма.

Жизнерадостный, солнечный, карнавальный характер многих произведений первого периода творчества сменяется тяжелыми раздумьями над неблагополучием в жизни общества, над неустроенностью мира. Новый период творчества Шекспира характеризуется постановкой больших социальных, политических, философских проблем, глубоким анализом трагических конфликтов эпохи и трагедии личности переходного времени. Это был период создания великих трагедий, в которых Шекспир передал исторический характер трагических коллизий и катастроф, возникавших в эпоху крушения патриархально-рыцарского мира и прихода на арену истории циничных хищников, представлявших новые капиталистические отношения.

Связан с развитием жанра трагедии. Шекспир создает в основном только трагедии. Шекспир очень скоро понимает, что буржуазная нравственность не лучше средневековой.

Шекспир бьется над проблемой, что есть зло. Трагическое понимается идеалистически. Шекспира ужасает то, что трагедия возникает из того же, из чего и комедия. Шекспир начинает наблюдать, как одно и то же качество приводит к хорошему и плохому.

Трагедии. «Гамлет» (1601), «Отелло» (1604), «Макбет» (1605), «Король Лир» (1605) и др. Осознание трагических противоречий человеческого бытия и их неразрешимость. Это результат углубления философских воззрений Ш. И развития Ренессанса вообще. Зло носит всеобъемлющий характер. Можно преодолеть его проявление, но не само зло.

Глубокие раздумья о глобальных проблемах и противоречиях мира; сложность человеческого характера, внутреннего мира. Самые умные, одаренные люди гибнут под натиском темных сил, типы и характеры эпохального значения.

Третий этап: 1609-1613

Драмы – смешение фантастики с реальной жизнью; трагикомедии – «Перикл», «Зимняя сказка», «Буря», «Синбери».

Трагикомедии (пьесы с остро драматическим содержанием, но счастливым концом). Эстетика барокко. Трагизм преодолевается с помощью стоической морали. Сказочные мотивы. Персонажи-маски. Счастливые развязки – результат случая.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.