Зарубіжна література - статті та реферати - 2021
Творчість Р. Л. Стівенсона. Роман «Острів скарбів»
Ро́берт Лу́їс Сті́венсон (1850- 1894) — шотландський письменник. Здобув світову славу завдяки роману «Острів скарбів», який є класичним зразком пригодницької літератури. В гостросюжетних романах («Викрадення», «Корабельна катастрофа», «Володар Баллантре», «Катріона») та оповіданнях (зокрема в оповіданні «Сатанинська пляшка») викрив світ наживи й користолюбства. Автор історичних романів («Чорна стріла», «Принц Отто» та ін.), психологічних повістей тощо.
Можна стверджувати, що в повісті «Дивна історія з доктором Джекілом і містером Гайдом» письменник у фантастичному антуражі використовує засоби і прийоми, вже відомі літературі на той час і також створює нові, власні. Творчість Стівенсона 80-х років свідчить про напружені ідейно-естетичні шукання, які були зумовлені глибокими змінами у художній свідомості того часу. З творчою діяльністю Стівенсона був пов’язаний новий етап у розвитку англійської літератури, особливо романтичної прози. Для Стівенсона літературна творчість у більшій мірі залежить від глибину, розвиненості і свіжості художнього мислення письменника. Свідомість вікторіанців перевантажена загальноприйнятими науковими, моральними і соціологічними поглядами, які перетворилися в майже непрозорий фільтр, крізь який життєві враження можуть дійти до внутрішнього світу людини лише у спотвореному вигляді.
Світову славу Стівенсону приніс роман «Острів скарбів» («Treasure Island», 1883). Книга належить до жанру пригодницької літератури для підлітків і серед книг цього типу, безперечно, займає почесне місце. До історій про скарби та піратів, убивства та шторми Стівенсон звернувся на догоду Ллойду, який виявився добрим «натхненником»: його смак розділяють підлітки всіх поколінь.
В романтичній свідомості другої половини ХІХ століття рішуче несприйняття буржуазної дійсності поєднувалось з активними спробами протиставлення респектабельному вікторіанському світогляду незамуленість і свіжість дитячого погляду, який проникає за завісу і бачить світ таким, яким він є. Тому невипадково, що героєм «Острова скарбів» є хлопчик чи підліток, але не доросла людина. Стівенсон був впевнений, що реалізм не є важливим у змалюванні дійсності, що емоційна безпосередність чистого погляду на світ може компенсувати деяку нестачу реалістичності. Він вважав, що література має пробудити в людині природжену жагу до активної діяльності, відкрити шлях до активного пізнання життя. Особистість стівенсонівского героя з її відкритим, дитячим поглядом на світ, протиставлялася вікторіанськім ідеалам практичності, здорового глузду і беземоційності і наділялася романтичними рисами. Стівенсон у своїй концепції людини прагнув поєднати ідеально-духовні та життєво-практичні начала, які повертають особистості вільні, не відчужені зв’язки з об’єктивною дійсністю. Однак така концепція була відмінною від індивідуалістичної концепції естетизму. Стівенсону також належать романи «Викрадений» (1886), «Катріона» (1893), «Чорна стріла» (1888), «Господар Баллантре» («The Master of Ballantrae», 1889). У цих пригодницьких книгах автор часто використовує історичний матеріал, але історія для нього лише фон, на якому він зображає гострі драматичні ситуації та характери мужніх людей.
«О́стров сокро́вищ» (англ. Treasure Island) — роман шотландского писателя Роберта Стивенсона о приключениях, связанных с поиском сокровищ, спрятанных капитаном Флинтом на необитаемом острове. Впервые опубликован в 1883 году, до этого в период 1881—1882 годов выходил сериями в детском журнале «Young Folks».
Роман состоит из 34 глав, разбитых на 6 частей. Повествование ведётся от лица главного героя, сына владельцев трактира — юного Джима Хокинса (за исключением глав 16—18, где рассказчиком выступает доктор Ливси).