ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ
Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Естетизм як течія модернізму
Естети́зм — (з грецької «почуттєвий, здатний відчувати»). Напрямок в мистецтві кінця 19 початку 20 століть.
В літературі естетизм — тенденція в англійській літературі, яка сформувалася наприкінці 19 століття під впливом ідей Джона Рескіна та Волтера Пейтера.
Найяскравішим представником естетизму став Оскар Уайльд, який вважав, що мистецтво живе своїм життям незалежно від дійсності і тому перебуває в опозиції до свого часу, що життя наслідує мистецтво, а не навпаки, що «немає книжок моральних або аморальних, є книжки добре написані або погано написані».
Естети́зм — (з грецької «почуттєвий, здатний відчувати») — підхід до творчої діяльності, зокрема мистецтва, як до предмета витонченої насолоди. Виник у XIX ст. Типовий прояв — теорія «мистецтво для мистецтва».
Естетизм і дендизм стали реакцією на вікторіанство, на натуралізм, на прагматизм, на зміну свідомості під впливом природних наук.
Англійський естетизм — другий найважливіший літературне напрям модернізму. Суть естетизму проста — найголовнішим цінністю не добро, не моральність, а краса. Краса вище моральності, чи, по крайнього заходу, вони рівноцінні. Красу не можна судити з погляду моральності, це ж різні явища, які у різних площинах. Краса то, можливо аморальної, нести зло, але він не втратить своєї цінності в людини.
Життя людини має бути побудована за законами краси, оточена прекрасними речами. А вища краса знаходиться лише у творах мистецтва. Сенс життя — спілкування з мистецтвом, власну творчість чи сприйняття творів мистецтва. Звичайна життя середнього людини нудна і безглузда. Порятунок лише у мистецтві, там справжнє життя. Мистецтво вище реальному житті. Воно завжди є прекрасної брехнею, вигадкою, які мають до реальності нічого спільного. Мистецтво, як і краса, заборонена суду моральності. «Ні книжок моральних та аморальних. Є книжки, написані добре написані погано» (знамениті слова Уайльда з передмови для її єдиному роману).
Оскара Уайльда (1854-1900) — найяскравіший представник англійського естетизму у літературі. Дуже незвичний, яскравий письменник і творча людина. За національністю ірландець, прожив більшу частину життя жінок у Лондоні. Після закінчення Оксфорда як син забезпечених батьків вів типово світську легковажну життя, шустав вечорами, розважався, проповідував естетизм, гедонізм (сенс усього життя — насолоду), зневага до загальновизнаних норм, зокрема моральним. Любив що викликає, незвичну одяг. Він казав: «Необхідно або самому бути твором мистецтва, або носити у собі твір мистецтва». Найголовнішим талантом Уайльда було дотепність, поговорити з нею і навіть просто послухати багато англійські аристократи вважали щастям, Уайльд вмів сам насолоджуватися дотепної бесідою й давати насолоду слухачам. Його звали принц естетів.
Щоправда, не лише розважався, а й працював — читав публічні лекції про мистецтво епохи відродження, їздив в різних містах Англії, а якось зробив великий вчинок, пішов у майже річне турне з лекціями Америкою, самої неэстетической країні світу, виступав перед найпростішими людьми, шахтарями, й мав успіх. Коли на американської митниці, його запитали, які він везе з собою, Уайльд сказав: «Нічого, окрім своєї геніальності».