Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Творчість Г. Джеймса

Генрі Джеймс — один з найпродуктивніших західних письменників, який активно творив протягом півстоліття. Генрі Джеймс — одна з найрепрезентативніших постатей американської літератури, що закономірно вважається класиком. Генрі Джеймс так само закономірно вважається знаковою ключовою постаттю світової літератури рубежу ХІХ-ХХ ст. Така оцінка обумовлюється головно тим, що його творчість дає підстави бути розглянутою як точка перетину або точніше естетичного схрещення різних літературно-культурних топосів минулих та сучасних йому традицій і тенденцій та їх органічного синтезування у контенти і форми, що значною мірою визначили подальший розвиток літературної мови — і не тільки США — протягом ХХ століття.

Як і попередні наукові зібрання ЦАЛСУ, наш симпозіум розрахований на фахівців з літератури США, тобто, науковців, добре обізнаних з творчістю Генрі Джеймса.

В літературознавстві США творчість Генрі Джеймса користувалась увагою критики та колег-письменників ще за життя автора (досить хоча б згадати продуктивність багаторічної дружби автора з редактором «Atlantic Monthly» «деканом американської літератури» В. Д. Гоуеллсом, або присвячені Джеймсу нотатки В. Вульф). Сплеск інтересу до неї відбувся після відзначення сторічного (1943) ювілею письменника. Саме тоді з’явились фундаментальні праці (Р. Блекмура, Л. Еделя, Е. Вілсона, Дюппі, Дж. Біча та ін.), які не втратили свого значення і сьогодні. Твори Джеймса, представлені в нормативних text-books (зокрема, під редагуванням П. Лоутера) включено до університетських курікул, дослідження його творчості досить інтенсивно продовжується і зараз, коли в дискурсі Джеймса вже можна просто заблукати. Не вичерпаними, але вже чітко прокресленими, можна вважати взаємини теоретичних розробок і практичних напрацювань прозаїка з класикою — від Шекспіра до Бальзака; осмислення і «оброблення» різних творчих трендів; значні досягнення у потрактуванні самої інтерпретації соціальності літератури і літературного характеру, в його антропологічному вимірі; проблема жанрових новацій Генрі Джеймса; новаторських підходів до співвідношення етичного/естетичного; найсуттєвішого: реальності - досвіду - мистецької уяви у формуванні репрезентативності вербального образу, а відтак - посилена увага до креативності творчої свідомості митця; відчутна переакцентація уваги з «зовнішньої» сфери людської акційності до її внутрішніх пластів, до діяльності свідомості; інтенсивна робота з формою, з структурою тексту, з інструментарієм організації його рецепції, - тобто, той складний комплекс проблем, який і визначив суттєвий поворот у самому західному каноні від класики до модернізму.

І все ж уявляється, що ситуація ХХІ ст. «озброює» нас не тільки інструметарієм новітніх методик дослідження, які будучи запровадженими до вже добре відомого літературного тексту обов’язково відкривають його досі невідомі грані, але й зобов’язує до нового close reading з перспективи зміненої культурної або навіть гуманітарної парадигми. В наші дні, коли цивілізаційна криза з очевидністю довела, що людство на маленькій планеті Земля може вижити, лише навчившись дослухатися і домовлятися в різних форматах до, здавалось би, несумісних цивілізаційних культурних моделей і концептів, піонерський досвід Сполучених Штатів, велика художня практика мультикультуралізму, що вступив у активну фазу з другої половини ХХ сторіччя, набуває великого значення. У такій оптичній перспективі «художня філософія Генрі Джеймса» (М.Коренева) і творча практика великого майстра можуть слугувати плідним матеріалом для аналізу процесу естетичного синтезування різних векторів і іпостасей соціально-політичної, ментально-культурної реальності в художньо-стилістичну тканину прози письменника, яка починає слугувати матрицею модернізації як американського мейнстриму, так і європейської прози ХХ ст. Не можна не відзначити роль Генрі Джеймса у процесі «оприявнення» різних (і різнотипових) голосів і свідомостей у межах американського мейнстриму. У цій царині відкривається неосяжне дослідницьке поле, яке значно збагачується можливістю залучати до дискусії як фікціональні, так і літературно-критичні тексти самого Генрі Джеймса, його численних інтерпретаторів і ще більш численних креативних реципієнтів. Тут слід відзначити, перш за все, простір наративистики, що сьогодні вже усталилась як окрема галузка теорії літератури. Не можна не акцентувати прозу Джеймса як єдиний текст, в межах якого, постійно діють два материка в єдиному просторі - Америка і Європа, закладаючи фундамент для найсучасніших топосів і категорій «свій — інший — чужий» та їхніх численних варіацій, експатріація, діаспорність, персональна проекція в національному дискурсі, американськість і англійськість як формуючі чинники особистості ; культура і цивілізація (цікаво тут відзначити певну суголосність з Ніцше, що наполягає на «жіночій» конотації культури); своєрідність гендерного підходу; а ще — оригінальність в ставленні до історії та її потрактування та багато інших, фактично ще не досліджених аспектів творчого спадку великого майстра, які — я певна — можуть і будуть оригінально досліджені і висвітлені в процесі нашого симпозіуму.

Наукова рада ЦАЛСУ чекає на ваші пропозиції щодо тем наукових доповідей до 15 вересня 2014 р. Після чого буде сформовано програму симпозіуму, і до 15 жовтня повідомлено учасників про конкретні дати і параметри його роботи (орієнтовно — друга половина листопада 2014).

Планується і друкування матеріалів симпозіуму (черговий — дев’ятий - номер Щорічника ЦАЛСУ) після апробації доповідей в ході дискусій і поданих статей науковою радою.

На жаль, ми не забезпечені ніякою фінансовою підтримкою, і вся наша діяльність — як засідання, так і публікації — здійснюється власним коштом.