Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Школи німецького романтизму та їх гасла

У 1796 р. дім братів Шлегелів став осередком громадського й літературного життя університетського міста; в ньому створюється єнська школа романтиків. Члени гуртка: письменники брати Шлегелі, Новаліс, Людвіг Тік, В. Вакенродер, філософи Фіхте та Шеллінг, Шлейермахер, вчені Ріттер і Стефенс. Систематичну форму романтична філософія отримала в лекціях А. Шлегеля і працях Ф. Шеллінга. Існувало 2 крила: філософсько-естетичне та літературно-художнє. Риси школи: універсалізм, дослідження поезії, спроба створення універсальної поезії, світ сприймається як приховані можливості людського духу, прагнення охопити буття в його повноті, прагнення до синтезу и всеохоплюючого синтетичного виражання. В енських романтиків дійсне й ідеальне, дійсне і належне існують у гармонії, підпорядкованій закону оновлення. Їм притаманне діяльне творче ставлення до буття і світу, проекція фіхтевського «я» на митця, органічна теорія світогляду. Виникла романтична іронія, яка за Шлегелем є виявом і свободи митця і її недосяжності. Шлегелі Звертались до періодів Середньовіччя та Ренесансу, характеризували романтизм у зіставленні й противазі класицизму. Спільне: відчуття єдності з природою. За ними краса у романтизмі — щось духовне, ідеальне, недосяжне, це примирення внутрішньої роздвоєності між чуттєвим і духовним, дійсним і можливим. Поезія - це рефлексії, прагнення-томління, що прагне втілити ідеал у своєму русі.

Форми вираження - в міфі й символі. Міф - є природою в поетичному втіленні. Міфологію мають черпати з духу. в символічній природі міфу — можливість уяви поєднати абсолютне з конкретним. Еволюція школи - від суб’єктивного ідеалізму Фіхте до об’єктивного ідеалізму Шеллінга. Це єдність природи й духу, а природа це системи символів світобудови.

Єнські романтики проголосили абсолютну свободу художника, його право на уяву. Художня творчість ¾ акт божественного творіння, а люди творчі ¾ особливі істоти, наділені даром осягнення суті світу.

Твори: Комедія Тіка «Кіт у чоботях», ліричний цикл « Гімни до ночі» і роман «Генріх фон Офтердінген» Новаліса, ряд фантастичних повістей.

У 1805 - 1806 рр. - гейдельберзька школа романтиків. Провідна течія - народно-фольклорний романтизм. Діячі зосереджуються на суто німецьких інтересах. Вони були знавцями давнини, міфології, фольклору, та народної мови. Збірник німецьких народних пісень «Чарівний ріг хлопця», виданий Арнімом та Брентано — викликав резонанс у Німеччині, розкривши душу німецького народу, та національний колорит. Хвиля захоплення фольклором набула пізніше інтернаціонального характеру у Німеччині.

Я. і В. Грімм видали збірник «Дитячих і сімейних казок». вони прагнули зберегти своєрідність народної фантазії і мови. Вони видали також — поезію мейстерзингерів, поеми «Сад троянд і «Бідний Генріх», епос «Райнеке-лис».

Гейдельбержці звертаються до національних джерел і витоків літератури, й вважають їх органічним грунтом і базою творчості. На цьому шляху вони досягли успіхів і збагатили національну літературу.