ГРАЙ ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ
Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Співвідношення автора та героя у «Паломництві Чайльд Ґарольда» Байрона
Байрон створив Гарольда з власної біографії і духовного досвіду. композиція має два шари: епічний, пов'язаний з подорожжю Гарольда, і ліричний, пов'язаний з міркуваннями автора.
Новаторським в поемі було двоголосся ліричного висловлення, переходи від одного голосу до іншого або органічне злиття обох. автор часто перебирає на себе право висловлювати думки, а в останніх піснях відсуває героя на маргінез оповіді.
Герой поеми — молодий аристократ, розчарований у суспільстві, тікає в інші краї, там шукає незайманої природи, щирих і чистих людей, гармонійну красу. Він був уведений у поему з метою зв'язати її окремі частини. Рух від ліричної теми самотнього героя до епічної теми народної боротьби дана як зміна емоційних сфер героя й автора.
Герой не учасник подій, а лише їх спостерігає висловлюючи разом з автором своє захоплення героїчним іспанським народом або роздумує про минуле Греції і сумує про її сьогодення. З автором герой намагається зрозуміти причини занепаду великих країн, їх злиднів.
На початку авторське відношення до героя близьке до сатиричного, але здатність Гарольда критично глянути на неправду в світі, де він жив, роблять його цікавим для поета.
Погляди Гарольда на роль людини в історії є одночасно думкою письменника і віддзеркалюють суперечності часу. Це розчарування в ідеях просвітителів і Французькій революції, та заперечення песимізму можливості окремих індивідів і цілих народів впливати на хід історії. У «Чайльді Гарольді» сцени національного життя, характери, пейзажі —пройняті захопленням, гнівом, симпатією поета.
У останніх піснях Байрон говорить від власного імені. розповідаючи про Бельгію і Італію, автор закликає боротися за свободу батьківщини Цезаря і Брута. Постає проблема - ролі поета, мистецтва в боротьбі за волю народів. Поет порівнює себе із краплею, що влилася в море, із плавцем. Байрон у поемі - поет-громадянин, який має право вигукнути: «Зате я жив, і жив я не даремно!»