Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Основні риси історіософської концепції В. Скотта

В. Скотт став батьком історичного роману, нового різновиду романного жанру. Під впливом його творчості виникла нова філософія історії і нова історіографія, що зображувала народ - творця історії.

У його романах боротьба класів показана як історична необхідність та змальована з співчуттям до пригноблених. Герой Скотта сам бере участь у боротьбі, приймає ту чи іншу сторону, оцінює ситуацію і визначає свій шлях. правда й вимисел, історія й роман становлять нерозривна єдність, у якій злилися історія й мистецтво.

Історична і громадська позиція Скотта ¾ прогресивний традиціоналізм. Скотт вигадував історичні персонажі як і неісторичні. Його образи були історією і виражали розмаїтість і протиріччя історичних епох у глибоких соціальних розрізах. Кожний герой зберігає свою точку зору, моральну волю і є частиною драматизму історичного часу.

Історичний детермінізм романів не знищує свободи чи моральної відповідальності за людські дії і думки. Скотт бореться з мізантропією і фаталізмом в деяких романах. Його герої розмірковують про борг, шукають моральної правди і мучаються докорами сумління. На думку Скотта без почуття обов'язку і справедливості неможливе політичне чи особисте життя. Історичні реалії у нього були переконливо реальними середовищем і формами життя. Образи, місця подій, їхній драматизм поставали зримо, випукло, в барвах, світлі, мінилося кольорами, звучало й було відчутне на дотик.

Поняття історичного розвитку у Скотта пов'язане з поняттям справедливості і моральності. Етичний сенс подій з найбільшою виразністю розуміє народ, селяни. Думка народу отримує вираження в "народних" баладах, які Скотт складав для своїх романів. У романах є зіткнення місцевого та загальнодержавного, патріархальності і прогресу.

Романи Скотта починаються з політичною подією й з нею закінчуються. Це початок і кінець історичної епохи, границі й зміст якої визначені самою дією. Епоха для нього - це динамічна система суспільних протиріч і рішення історичного завдання даного суспільства, хоча є тісний зв'язок історичного життя з особистим.

Скотт розумів причини конфліктів і криз, і їх результати з глибиною соціологічного аналізу. Пізнавши причини подій, він розкривав перспективи майбутнього в своїх романах. (в "Уеверлі", в "Квентін Дорвард", в "Анні Гейєрштейн", в "Пуритани").

Для Скотта поняття історії це безперервний розвиток, що відбувається в боротьбі протиріч, з поверненнями назад, із застоями й вибухами, за яких йде новий кидок уперед. Поняття закономірності припускає розумність кожного пройденого етапу й виключає випадковість. Випадковість є прояв закономірності.

Так художня творчість "шотландського чародія" є історичним дослідженням і філософією історії, поетика його роману є історіографічною системою, вигадка правдою і правда вигадкою.

Особливості історичного роману В. Скотта:

- Поєднання минуло та динамічної інтриги, рушійними силами якої є жага влади, заздрість, ревнощі, мстивість, войовничість й водночас любов до свого краю, роду, сім’ї, вірність коханій, друзям, почуття власної гідності й честі.

- Опис, оповідь, діалог - 3 компоненти роману поєднані в єдине ціле.

- Поєднання романтичних пригод, високих почуттів і ницісті окремих героїв.

- Усіх героїв поділено на кілька груп: реальні історичні персонажі - не стояли у центрі оповіді; люди з народу - брали участь у розгортанні сюжету, створювали образ - народу; молода людина - з нею пов'язана фабула - не мала виразних рис, але відзначилася порядністю, чесністю, сміливістю і здоровим глуздом.