Італійська тема у творчості Байрона (італійські вірші, Беппо)
У своїй творчості Байрон звертається до Італії та італійських письменників. Так, у Данте Байрон запозичив сюжет до своєї поеми «Шильйонський в’язень» (граф Уголіно), Поезія Байрона пронизана його філософічним баченням світу, присутня громадянська тема, конфлікт честі та обов’язку(«Марино Фальєро» дія у Венеції, дож намагається повалити Венеціанську республіку — засудили до смертної кари), «Двоє Фоскарі», «Сарданапал» - поеми, що зображують життя Італії у різний період історії.
Вірші «До Італії», «Венеція» - описується велич минулих століть, яка збереглася в архітектурі: Байрон говорить про плинність поколінь і про силу минулих поколінь. Поезія «Станси» - один з віршів Байрона, написаних в Італії. Вірш створений в останні роки життя Байрона, коли поет жив в Італії і брав участь у визвольній боротьбі італійського народу проти австрійських пригноблювачів, останні поезії Байрона набувають активного, життєстверджуючого характеру, у яких звучить палкий заклик до ствердження високих ідеалів свободи і справедливості у сьогоденні.
Ліричний герой цього вірша — діяльна, цілеспрямована особистість. Він — вигнанець, чужак на своїй рідній батьківщині, перед нами постає образ романтичного героя-бунтаря, який не може змиритися з існуючою у світі несправедливістю. У ньому ми впізнаємо самого поета, отже, цей вірш — життєвий маніфест самого Байрона.
Поема «Беппо» належить до пізньої творчості Байрона. Сюжетна можель залишається такою ж, але зміст змінюється: з трагічного автор переходить на комічне, іронічне. Любовний трикутник розв’язується щасливо, Беппо не вбиває дружину, якби міг вчинити в ранніх творах Байрона.
В поемі автор змальовує радісне прийняття життя, використовує іронію та сміх. Навіть сам фон історії — карнавал, налаштовує читача на щось легке та позитивне. «Беппо» - комедія, що якнайкраще відображає пізній період творчості Байрона.