Тема становлення героя в літературі реалізму (Бальзак - Стендаль)
Типовим героєм в літературі реалізму є талановитий, але бідний юнак, який різними способами намагається досягти своїх цілей, в основному — багатства і входження у «вищий світ». Цей герой є self-made man, який робить себе сам і девізом якого є пробитися все вище і вище.
У Стендаля Жульєн Сорель — син теслі, але при цьому дуже розумний і талановитий. Не мириться зі своїм соціальним становищем, а має честолюбні наміри досягнути вершини суспільства. Жульєн зробив себе сам, хоч багато в чому йому допомагали жінки, але їх в себе закохати теж було непросто, погодьтесь) Жульєн Сорель рухається все вище і вище у суспільстві, але його честолюбні сподівання не справджуються і гинуть під натиском соціуму. Він розуміє, що не створений для пристосуванства і лицемірства, а тому перестає грати свою роль і надає перевагу смерті, аніж продовженню свого суспільного життя.
У Бальзака ж Растіньяк («Батько Горіо») теж починає з нічого і процвітає теж завдяки жінкам, але, зрозумівши, що чесною працею йому нічого не досягти (втративши ілюзії), він продовжує підкорювати світ. Він легше пристосовується до суспільства і примиряється з його жорстокістю, проте і продовжує з ним боротьбу. В кінці твору він дивиться згори на Париж і промовляє: «А теперь — кто победит: я или ты!»