Контрастне зіставлення любові-пристрасті та любові-марнославства (за романом Стендаля «Червоне і чорне»)
За Стендалем, є 4 типи кохання: пристрасть, захоплення, фізичне, честолюбство (марнославство). Стендаль не дає категоричної оцінки цих типів і не каже, який із них хороший, а який поганий, проте в кінці перемагає все ж кохання-пристрасть. В романі кохання-пристрасть у Жульєна до пані де Реналь, а кохання-марнославство — до Матильди де Ла Моль.
Спершу, як на мене, і до пані де Реналь Жульєн мав суто марнославне кохання: вона йому була потрібна тільки для утвердження в домі де Реналів, подальшого просування в кар’єрі ну і для підняття самооцінки. Проте з часом Жульєн закохується у неї по-справжньому, бо вона є людиною цілісною і пристрасною, хорошою матір’ю, любить його навзаєм і т.д. Вона вже не може допомогти його кар’єрі і її не треба завойовувати, а тому марнославства там не залишається. Але Жульєн змушений був покинути її, бо про їхні стосунки стало відомо чоловікові, і вже в Парижі він знайшов собі новий об’єкт кохання — Матильду, яка, по-перше, належала до аристократії, по-друге, була нелегкою здобиччю і при тому дуже капризною і змінювала свої почуття до Жульєна як їй заманеться і, по-третє, була його точною копією в жіночому тілі. Жульєн хотів за її допомогою піднятися ще вище (честолюбство) і дуже пишався собою, коли її зрештою вдалося в себе закохати (марнославство). Йому лестила та думка, що його кохає багата, красива, розумна і неординарна дівчина, яка відмовила багатьом достойним і заможним претендентам на її руку, щоб бути з ним.
Але, зрештою, коли Жульєн перестає триматися за свою суспільну маску, а відкриває справжнього себе, любов до Матильди зникає, а до пані де Реналь залишається і навіть міцніє. Жульєн вважає останні дні в тюрмі одними з найщасливіших у житті, бо проводить їх зі своєю справжньою коханою.
І самі жінки в кінці показують відповідність до своїх типів кохання. Матильда забирає голову Жульєна і закопує її так само, як зробила Маргарита Наваррська з її предком — і це, я впевнена, не через любов, а для того, щоб про це розмовляли. А де Реналь просто тихенько помирає, бо не може жити без коханого.