Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Характеристика роману Ф. Скотта Фіцджеральда «Великий Гетсбі»

Роман «Великий Гетсбі» - про те, як витрачаються ілюзії, які надають світові таку барвистість, що, переживши цю магію, людина стає байдужа до поняття про дійсне і хибне.

Це книга, де відкрилося «подвійне бачення» або прийом контрасту Фіцжеральда - здатність «одночасно утримувати в свідомості дві прямо протилежні ідеї», що вступають одна з одною в конфліктні відносини, створюючи драматичний рух сюжету і розвиток характерів. Сам він назвав цю здатність критерієм справжньої культури духу.

«Великий Гетсбі» - соціальний роман. Основний конфлікт - про згубність для людини нав'язаного стилю життя, в якому щастя штучно ототожнюється з матеріальним успіхом і всі духовні і моральні стимули людської натури підпорядковані релігії багатства. У романі знайшло відображення справу великого нью-йоркського маклера Фуллера-Макджи, що оголосив себе банкрутом у 1923 році. керівництво фірми Фуллера-Макджи незаконно використовувало кошти своїх акціонерів для ризикованою біржової гри.

«Великий Гетсбі» - розповідь про «зразкового» юнака. Гетсбі пройшов Першу світову війну. Сину незаможних батьків довелося з дитячих років формувати себе, й прокладати шлях до суспільства, «вибудовувати» власну кар’єру. Він втілює яскравий тип американського «мрійника». «Американська мрія» для Гетсбі це як спосіб повернення коханої Дезі, а гроші — ключ до його щастя. Історія еволюції і крах мрій Гетсбі - це історія його трагічної спроби прилучитися до рівня життя американських багатіїв, в голосі яких «звучать гроші». Він з нетерпінням очікував дня, коли стане багатим, хоча і не знав ще, що означає багатство та успіх. Правила, які він з юності для себе встановив - це певного роду кодекс поведінки для кожного, хто вірить в «мрію» і твердо заповзявся прокласти собі шлях у життя, власним прикладом довести, що кожна людина має шанс на підкорення своєї «мрії».

Оповідач у творі — тридцятирічний Нік Каррауей, учасник Першої світової війни. Нік дивиться на події з боку, намагається аналізувати людей, знаходить "хорошого" і "поганого". Його постать створює ліричну тональність і іронічний погляд. Він відзначає подвійність Гетсбі, якого з одного боку, він «знаважав і зневажає», а з іншого боку - у Гетсбі було «Щось прекрасне», «підвищена чутливість», «здатність до миттєвого відгуку», «романтичний запал», «рідкісний дар надії».

Фіцджеральд піднімається до серйозної критики суспільства, яке спотворює людські почуття і взаємини, штовхає людину на злочин, робить трагедію, не неминучою, та закономірною.

У «Великому Гетсбі» все тримається на подвійності головного персонажа. Роман, побудований як історія злочину на побутових мотивах, переростає в філософське оповідання, поєднане з деформаціями американського морального ідеалу особистості, яка стверджує саму себе в боротьбі за щастя. Двоїсті мотиви дій персонажів другого плану - вони прагнуть розвіяти таємничість героя.

Розповідь насичена метафорами, що підкреслюють подвійну перспективу подій: карнавал в маєтку Гетсбі - і межуючий з його будинком смітник відходів, «зелений вогник» щастя, на мить посвітивший героя, - і мертві очі, що дивляться з гігантського рекламного щита, і т.п.

Двоїстість в контрасті мотивів: карнавалу і трагедії, святковості та холодної розважливості, веселощів і холодної мертвотності, любові і продажності. Так, «магія» карнавалу посилюється і набуває драматичного відтінку через близьку присутність Долини Шлаку: тут, загине коханка Б'юкенена, а Гетсбі розплатиться життям за трагедію, в якій винен.

Неясність «розпливчастість» укладена в характері Гетсбі. В його душі розгортається конфлікт двох устремлінь. Одне з них - "наївність", простота серця, незгасаючий відблиск "зеленого вогника", зірки "неймовірного майбутнього щастя", в яке Гетсбі вірить всією душею. Інше ж - тверезий розум який звик до небезпечної, але прибутковою грі ділки-бутлегера. На одному полюсі мрійливість, на іншому - практицизм і нерозбірливість у засобах. На одному полюсі наївна чистота серця, на іншому - поклоніння Багатству, Успіху, Можливостям.

Гетсбі мішурно «великий» в своїй ролі багатія з таємничою репутацією, хазяїна абсурдно-пишних свят, які він влаштовує в надії привернути увагу Дезі. У той же час він достеменно великий силою свого почуття, відданістю мрії, «рідкісним даром надії». Він намагається перелізти через мрію, знайти щастя, якщо навіть на те буде потрібно довгий і болісний шлях. Він носить інше прізвище що є символом його власного переродження. Головний герой стає людиною того ж кола, що й Том, Дезі. Проте багатство для Тома існує при ньому від народження і визначає його соціальний та моральний образ. Багатство ж головного героя - результат власних зусиль.

У головному персонажі прихильність ідеалу «нового Адама» поєднується з виправданням аморалізму в боротьбі за життєвий успіх. Гетсбі розгубив себе в гонитві за нікчемною метою - багатством. Незначним виявилося і його божество - Дезі. Але Він втілює найяскравіший тип американського «мрійника», хоча «мрія» і веде його спочатку на небезпечну стежку бутлегерства, потім - в абсолютно чужий його натурі світ Тома Б'юкенена і, нарешті, до катастрофи. Проблема Гетсбі, який не зміг відокремити свій ідеал любові від ідеалу багатства, зводиться в кінцевому рахунку до моральної і естетичної капітуляції людини перед могутністю грошей.

«Мрія» руйнується -Дезі виявляється продажною, і «нездоланна духовна омана самого Гетсбі, який" природне "щастя намірився завоювати безчесним шляхом.

У «Великому Гетсбі» виразився трагізм «століття джазу», і його особлива, болюча краса. Через всю книгу проходять два образних ряди, співвіднесених у сумній і поетичної тональності роману. Показуючи безпідставність і безперспективність «мрії» в сучасному автору американському суспільстві, розкриваючи її несумісність з буржуазними ідеалами і цінностями, Фіцджеральд одночасно оплакує цю мрію, шкодуючи про її недосяжність.