Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Характеристика роману Гессе «Степовий вовк»

«Степовий вовк»— спрямований на зображення німецької дійсності 20-х років XX ст.. Це автобіографічний роман Гессе, спроба з'ясувати стосунки з буржуазним світом у формі сповіді. Ненависть героя романа Гаррі Галлера до буржуазного суспільства - його власна. Письменник і публіцист Гаррі Галлер наділений багатьма рисами автора - вік, їх мучать одні і ті ж хвороби, одні і ті ж проблеми. Гаррі Галлер належить до покоління, життя якого припало на період «між двома епохами». Він сприймає свій час як епоху глибокої кризи, як лихоліття, коли втрачаються «всяка самосвідомість», «всяка моральність». Для Гаррі його епоха - час краху ідеалів, і до цієї епохи він відчуває огиду та відокремлює себе від суспільства.

Роман за своєю структурою є «книгою в книзі». Це записки Гаррі Галлера, знайдені в кімнаті, де він знімав кімнату. Часовий простір роману становив приблизно п’ять тижнів. Сюжет книги склали роздуми про усамітнення та відчай прошарку інтелігенції, віддаленого від міщанства і робітничої маси, натомість зосередженого на власній персоні. Викладу думок передувала примітка: «Лише для божевільних».

Розповідь починається з передмови від імені племінника господарки, що вирішив опублікувати записки головного героя, названі «Записки Гаррі Галлера». Гаррі Галлер переживає тяжку внутрішню кризу. Він жив дуже тихо й замкнуто, виглядав чужим серед людей, диким і одночасно боязким, й називав себе Степовим вовком, що заблудився в нетрях цивілізації й міщанства. Він відчуває в собі людину й вовка, але «людина й вовк у ньому не уживались і вуж поготів не допомагали один одному, а завжди перебували в смертельній ворожнечі, і один тільки переводив іншого, а коли в одній душі й в одній крові сходяться два заклятих вороги, життя ні на що не годиться».

Письменник зіткнув чутливу людину-аутсайдера з брутальним, егоїстичним світом повоєнної Німеччини, й дослідив внутрішній конфлікт, протистояння духовного і чуттєвого. В основу роману покладено складний аналіз психіки сучасної людини на ім’я Гаррі Галлер. Гаррі Галлер намагається знайти загальну мову з людьми, але терпить крах, спілкуючись навіть із подібними собі інтелектуалами. Під час блукань по місту він зустрічає людину, що дає йому невелику книгу - «Трактат про Степового Вовка». Трактат оповідає про «Гаррі на прізвисько Степовий Вовк», який, так само як і протагоніст роману, розділяє свою особистість на дві частини: людину високої моралі та тварину — вовка. При цьому в книзі вказується, що особистість «Гаррі» є насправді складною та багатоликою, і розкриваються його суїцидальні нахили.

У «Степовому вовку» зіштовхуються два світу — світ гуманіста і світ бюргера, світ людяності і високої культури та світ вовчих законів капіталізму. Синтез двох світів неможливий для Гаррі Галлера неможливість, як і неспроможність примкнути повністю до одного з них, стати лише «вовком» або тільки «людиною». Кожне зіткнення з реальним світом травмувало свідомість героя. Відвідини цвинтаря під час похорону, як і візит до одного з університетських професорів, свідчили про нещирість і фальш у людських відносинах. Галлер був не в змозі протистояти цьому, тому віднайшов порятунок у втечі, до світу власних мрій.

Наступного дня, знову блукаючи по місту і роздумуючи про те, щоб накласти на себе руки, Гаррі заходить до ресторану. Там він зустрічає дівчину, яка своїм ставленням відкладає його рішення про самогубство. Герміна людина більш практична, допомагає Гаррі пристосуватися до життя, прилучаючи його до середовища богеми з незмінними атрибутами— танцями, музикою та наркотиками. Вона навчила героя мистецтву танцю. Танцівниця з бару Марія, легковажна, позбавлена комплексів дівчина, ввела степового вовка у світ еротики. Знайомство з музикантом — Пабло сприяло духовному одужанню героя. При наступній зустрічі Герміна просить Гаррі вбити її, коли вона йому накаже. Герой розуміє свою залежність від «міщанського, брехливого єства»: він виступає за розум і людяність, протестує проти жорстокості війни, однак під час війни він не дав себе розстріляти, а зумів пристосуватися до ситуації, знайшов компроміс, він супротивник влади й експлуатації, однак у банку в нього лежить багато акцій промислових підприємств, на відсотки від яких він без зазору совісті живе. Герой демонструє роздвоєння особистості: у ньому філософ і мрійник, аматор музики уживається з убивцею.

В образі «степового вовка» Гаррі Гаплера втілені одночасно дві постаті — та, яку переслідували, і та, яка переслідувала. Потрапивши до Магічного театру, герой, як у дзеркалі, побачив тисячі обличь, які склали його власне. В «магічному театрі» («вхід тільки для божевільних») фантастика й реальність зливаються. Спробувавши наркотиків, герой отримав можливість потрапити в світ снів. Але у романі не завжди зрозуміло, де проходить межа між внутрішніми переживаннями героя та зовнішнім світом.

Зокрема, коли в кінці роману Гаррі вбиває Герміну, — чи блудницю, чи свою музу, неясно, чи відбувається це в реальності чи лише в уяві Галлера. Герой зустрічає великого Моцарта, що розкриває йому сенс життя — його не треба сприймати занадто серйозно. Потім він перетворюється в Пабло, і той переконує героя, що життя тотожне грі, правил якої треба строго дотримувати.

Мотив "степового вовка", самотнього, переслідуваного і озлобленого "аутсайдера" виявив різко критичне відношення Гессе до буржуазної моралі і культури, до буржуазного суспільного устрою. Але в ньому відбилася також внутрішня полеміка письменника з самим собою. Оскільки соціальна основа суспільних суперечностей була йому незрозуміла, всі його спроби художньо утілити "біполярність життя" закінчувалися у сфері "позачасовості". Міркуючи про ролі класичної музики, Галлер убачає у ній «долю всієї німецької інтелігентності»: німецький інтелігент підкоряється «гегемонії музики», мріє про мову без слів, жадає піти в мир чудових і блаженних звуків і настроїв, а в результаті — «люди інтелігентні, всі суцільно не знали дійсності, були далекі їй і ворожі, а тому у нашій історії, політиці, думці роль інтелекту була така жалюгідна».

Автор не дав однозначної відповіді ні на одне з поставлених ним питань і не міг дати такої відповіді. Людина, такою, якою вона показана в романі "Степовий вовк", це не тільки до деякої міри розумна тварина, але це «дитя богів» і воно безсмертне. Письменник став пристрасним захисником особистості, яка на шляху до власного «я» повинна була позбутися нав’язаних їй масок, стати собою.

Гаррі Галлер багато пережив у житті, але йому ще потрібно було подолати чималий шлях, щоб знайти духовну гармонію. Він усвідомив: щоб подолати інстинкти степового вовка, йому необхідно було виховати в собі позитивне ставлення до нового світу з його технікою й масовою культурою. Фінал роману залишив герою певну перспективу.