Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Характеристика роману Пруста «На сваннову сторону»

«На Сваннову сторону» — перша книга Марселя Пруста з циклу «У пошуках втраченого часу». Вперше опублікована у Франції в листопаді 1913 року. Роман був задуманий автором як спосіб пізнати себе, свою свідомість, свою психіку на матеріалі особистих вражень і переживань, але не лінійною побудовою, а за випадковими сплесками емоцій і проявів пам'яті. Роман «На Сваннову сторону» не відразу став однією з книг циклу «У пошуках втраченого часу». Спочатку вона планувалася Прустом, як перша з трьох частин однойменної книги. Після неї повинні були з'явитись «Ґермантська сторона» і «Віднайдений час». «На Сваннову сторону» — перша книга Марселя Пруста з циклу «У пошуках втраченого часу». Роман був задуманий автором як спосіб пізнати себе, свою свідомість, свою психіку на матеріалі особистих вражень і переживань, але не лінійною побудовою, а за випадковими сплесками емоцій і проявів пам'яті. Роман «На Сваннову сторону» не відразу став однією з книг циклу «У пошуках втраченого часу». Спочатку вона планувалася Прустом, як перша з трьох частин однойменної книги. Сам текст прив’язаний до суб’єктивності. Зовнішній світ є відлунням внутрішнього багатства. Роман є суб’єктивним романом-епопеєю. Мислення має особистісний характер, суб’єктивність, час, простір, відповідно до настрою Марселя. Далі у романі все подається через сприйняття Марселя. Історія кохання Свана теж передається через сприйняття Марселя. Мислення є змінним і поперервним.

Особливо характерним для книги «На Сваннову сторону» є мотив ностальгії, який особливо гучно звучить у першій частині роману «Комбре», мотив гнізда (згадує літній будиночок із надзвичайною теплотою, мотив пташки вималюваний митцем у його уяві і свідчить про широкий поетичний талант, про мрію до вільного життя, духовної свободи, мотив сну (затишна дитяча кімната ставала для героя під вечір «болісним середохрестям мук»). Минуле трактується крізь призму викривленої свідомості. Перелічені стани свідомості можна узагальнено назвати снами у широкому розумінні цього поняття. Заглибитися у сон, за М. Прустом, означає відійти від реальності й позбавитися всіх земних уподобань, поринути в інший вимір, де основну роль відіграє підсвідомість, яка поступово згасає. У частині «Кохання Сванна» є «я» головного героя й те, що можна побачити через це «я». Себе він осягає через потік суб’єктивних станів. Його «я» - це приймання людини, приреченої на самотність. Здається, саме кохання здатне руйнувати стіну самотності. Аналізовані нами мотиви набувають важливого значення, оскільки вони розкривають особливості світобачення героїв і стають стильовими домінантами всієї творчості М. Пруста. Герой роману чутливий до переживань, найменша неприємність викликає у нього шквал емоцій. (Наприклад, одного разу його мучили страхіття, коли йому наснився його дід, якого він боявся, оскільки той насмикав його за волосся). Мистецтво, на думку письменника.