Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Періодизація італійської літератури доби Відродження

Розвиток літератури Відродження в Італії припадає на XIV—XVI ст., але передумови для її становлення склалися раніше, у другій половині XIII — на початку XIV ст. Це був період переходу від середньовіччя до нової доби, так зване Передвідродження — переломний період в історії країни.

- XIII ст. — Передвідродження (створення і зростання великих міст, які звільнялися з-під феодальної залежності; кінець ХІІІ ст. — завершення формування незалежних міст-комун; нерівномірний розвиток країни — інтенсивний у містах півночі: Флоренції, Мілані, Венеції, Ґенуї і збереження феодалізму на півдні і в центрі; тривала боротьба між пол. партіями гвельфів і гібелінів, перші представляли міську Італію й орієнтувалися на папу, а другі відповідно феодальну, на імператора; в таких складних умовах активно творить Данте, в творах якого були ідеї і Середньовіччя і Ренесансу)

- XIV ст. — Раннє Відродження (загострення протиріч властивих Передренесансу; розвиток міст і посилення класової боротьби. У культурному житті все більшого значення набуває нова міська інтелігенція, інтенсивніше формуються нова свідомість та індивідуалістичне світосприйняття, активізується процес звільнення людського розуму від диктатури церкви й догматичного середньовічного мислення. На цьому ґрунті створюється якісно нова література, яка спирається на античність та національну літературну традицію. Провідне місце в культурі і літературі цього часу посідають Франческо Петрарка і Джованні Боккаччо.

- XV ст. — період розквіту Відродження (Зріле Відродження) (В XV ст. остаточно складається тип італійського гуманіста — людини обдарованої, всебічно освіченої, соціальне активної. В першій половині XV ст. гуманізм стає суспільним рухом, висуваючи своїм головним завданням виховання нової людини, в якій гармонійно поєднувались би індивідуалізм і громадянська свідомість. Називають громадянським гуманізмом. Розгортання класової боротьби привело до остаточного зруйнування старих міських комун, замість яких створилася нова форма влади — принципат, або тиранія. Тирани дбали про створення нової культури, далекої від національно-демократичних традицій вільних міст. Майже всі гуманісти перебували на службі у тиранів і підтримували новий порядок. Вони зосереджували увагу на вивченні античності, послабили зв'язок з народними традиціями раннього гуманізму, користувалися тільки латиною. Гуманістична література набула переважно науково-філософського і публіцистичного характеру, хоча створювалась і поезія. Найвидатнішими вченими-гуманістами першої половини XV ст. були Леонардо Бруні, Поджо Браччоліні, Лоренцо Валла. Панування латинської течії в літературі XV ст. все ж не могло припинити розвитку народної творчості і гуманістичної літератури італійською мовою. Окремі гуманісти захищали права італійської мови, цінність національної літератури та її традицій. У цьому плані визначною є діяльність Леоне Баттіста Альберті. Чільне місце у розвитку культури цього часу посіла Флоренція. Створена Платонівська академія — вільне товариство шанувальників Платона.

- XVI ст. — У розвитку літератури XVI ст. визначають два періоди: перший охоплює перше тридцятиліття і називається Високим Відродженням; другий — 40— 90-ті роки — Пізнім Відродженням. У першому періоді зберігав своє панівне значення класичний ренесансний стиль, хоча вже зароджувалися й інші стилістичні течії, в тому числі маньєризм. У другому періоді ця течія висунулася у літературному процесі на перший план. В маньєризмі втрачена віра у високе призначення людини, у розумність життя. Світ і людина сприймаються як щось хитке, ненадійне (Лудовіко Аріосто, Ніколо Маккіавеллі, Джанджорджо Тріссіно, Джордано Бруно) (Більшість колишніх міст-комун перетворилися на абсолютистські князівства, що закріпило роздробленість країни і посилило внутрішні міжусобиці. Тривалі війни Франції, Іспанії, Німеччини проти Італії. Італійські міста втратили свої економічні переваги у середземноморській торгівлі Все це призвело до рефеодалізації країни — зміцнення в ній феодальних відносин, а разом з тим і феодально-католицької реакції. Вона розпочалася в 40-х роках і, посилюючись, охопила всю другу половину століття. Це був період жорстокого наступу на гуманізм.