Зарубіжна література - статті та реферати - 2021

Творча спадщина Лопе де Веги

Лопе Фелікс де Вега Карпіо (1562 -1635) — основоположник національного театру , написав понад 1000 п’єс, до нас дійшло 300-400, п’єси називались «комедії», був теоретиком театру.
1614 р. прийняв сан священика, але не змінив світський характер діяльності драматурга. Написав величезну кількість творів, звертався до всіх видів літератури, котрі на той час існували. Чільне місце в його спадщині посідають поеми і ліричні поезії, народні ліричні жанри (романси, станси, редондільї) і жанри італійської та античної поезії (сонети, еклоги, елегії, послання). Сонетів — близько 300. Творив і в жанрах пригодницького роману, пасторалі, новели. Головний доробок — драматичні твори, але їх збереглися близько 470 драм. П’єси вражають широтою охоплення життя, різноманітністю тем і персонажів. В трактаті «Про нове мистецтво» написав, що цінність мистецтва у правдоподібності, заперечував поділ жанрів на трагедію і комедію, казав, що художня цінність драми визначається її емоційним впливом на глядача. У драматургії розробляються в основному проблеми соціально-політичні, переважно на історичному матеріалі, і приватно-побутові. Важливу групу соціально-політичних п’єс становлять народно-героїчні драми, найвищим зразком яких є «Фунте Овехуна» («Овече джерело»), написана 1613 р., надрукована 1619 р. Основа сюжету — історичний факт — повстання селян Фуенти Овехуни у 1476 р. проти жорстокого свавільного феодала, командора Калатрави Фернана Гомеса де Гусмана. Три сюжетні лінії: лицарський орден Калатрави, що підтримував португальського короля, піднімає заколот проти іспанських королів Фердінанда і Ізабелли; захоплення міста Сьюдад Реаль; історія кохання Лавренсії і Фрондосо. Провідну роль у драмі відіграє зображення тиранії командора, поступового назрівання народного гніву, картин бунту і королівського суду на селянами. «Фуенти Овехуна» стала новим типом драми в літературі. Головний герой — простий народ, селянська маса. Але він зовсім не затіняє яскравої індивідуальності народних персонажів. Героїчна драма Лопе де Веги — динамічність і різноманітність дії, оспівування трагічного і веселого, використання багатство народної мови — прислів’я, афоризми, дотепи, скоромовки, гри слів. Конфлікт між селянином і феодалом лежить в основі багатьох його драм — «Періваньєс і командор Оканьї», «Саламейський алькальд» та ін. Показано що простий народ своїми моральними рисами стоїть вище за феодалів. Комедії «плаща і шпаги» (комедії інтриги) - на тему кохання, право людини на земне щастя, почуття перемагає станові забобони — «Собака на сіні», «Дівчина з глечиком», «Учитель танців», «Мадрідська сталь», «Веленсіанська вдова». Велика роль слуги.

«Собака на сіні» - головна героїня Діана де Бельфлор покохала секретаря Теодоро, але є перешкода — станова нерівність. Слуга Теодоро, Трістан, розголошує вигадку про аристократичне походження Теодоро, котрий ніби-то є сином графа Лудовіко, викраденим у дитинстві.

Теоретик театру і драми — поетичний трактат «Про нове мистецтво писати комедії у нас час» (1609). Найвизначніші представники школи Лопе де Веги — Тірсо де Моліна, Хуан Луїс де Аларкон, Гільєн де Кастро.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.